Справа № 420/3556/21
24 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження по адміністративній справі №420/3556/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції про:
визнання протиправною та скасування постанови Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження №64657609 від 01.03.2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження за окремою категорією термінових адміністративних справ.
У судове засідання, призначене на 24 березня 2021 року об 11 годині 45 хвилин, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби та приватних виконавців та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином.
19 березня 2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшли клопотання про відмову від позову та закриття провадження по справі (вх.№13930/21), а також про розподіл судових витрат (вх.№13903/21). Вказані клопотання представник позивача просила розглянути без її участі та участі позивача (вх.№ЕС/573/21).
В обґрунтування клопотання про відмову від позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем було самостійно скасовано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №64657609 від 01.03.2021 року.
Вирішуючи питання про закриття провадження по адміністративній справі №420/3556/21, суд зазначає наступне.
У силу положень частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом та щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Судом встановлено, що 16.03.2021 року, Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про скасування процесуального документу №64657609.
У заяві про відмову від позову ОСОБА_1 зазначила, що вимоги позивача за змістом заявленого адміністративного позову по справі №420/3556/21 були задоволені у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було самостійно виправлено порушення, що були підставою для звернення ОСОБА_1 до суду, при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, суд вбачає наявними підстави для прийняття відмови від позову ОСОБА_1 та закриття провадження по адміністративній справі №420/3556/21.
Суд роз'яснює, що правовими положеннями частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 6 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Разом з заявою про відмову від позову, ОСОБА_1 заявила клопотання про розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, відповідно до квитанції про сплату №52823 від 08.03.2021 року.
Таким чином, враховуючи, що прийняття судом відмови позивача від позову відбулось внаслідок задоволення її позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки, як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Судом встановлено, що 02 березня 2021 року, між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Руссу Анастасією Павлівною укладено договір №36 про надання правової допомоги.
Згідно Договору №36 від 02 березня 2021 року, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнтові професійну правничу допомогу по повному представництву її інтересів в Одеському окружному адміністративному суді та іншу правничу допомогу щодо оскарження постанови Другого Приморського ВДВС у місті Одеса ПМУ МЮ №64657609 від 01.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до рахунку на оплату за виконані роботи (надані послуги) від 10 березня 2021 року, почасова ставка адвоката становить 1000,00 гривень, загальний обсяг витраченого адвокатом часу на виконання умов Договору №36 від 02 березня 2021 року становить - 14 годин.
Таким чином, за виконану роботу клієнт зобов'язаний сплатити адвокату винагороду у розмірі 14000,00 гривень.
Крім того, представником позивача до суду було надано копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), детальний опис робіт та розрахункову квитанцію №4 від 19.03.2021 року.
Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих адвокатом Руссу Анастасією Павлівною послуг, а також подані нею документи, суд дійшов висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Зокрема, складання позовної заяви обсягом 2 сторінки, на який адвокатом було потрачено 8 годин, що пропорційно сумі у 8000,00 гривень, не є співмірним зі складністю справи.
Також, суд враховує, що такий вид правової допомоги, як зустріч адвоката з клієнтом та збір доказів необхідний для підготовки позовної заяви, на який затрачено 6 годин, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру з огляду на те, що у якості доказів до матеріалів позовної заяви було надано лише витяги з автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, складності справи та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача 500,00 гривень у якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду висловленій у постанові №301/2534/16-ц від 31 липня 2020 року та у постанові №911/2681/19 від 11 березня 2021 року.
Керуючись статтями 44, 142-143, 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження по адміністративній справі №420/3556/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Провадження по адміністративній справі №420/3556/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65023, м. Одеса, вул. Пастера 58, код ЄДРПОУ 41404999), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамента патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження №64657609 від 01.03.2021 року - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Балан Я.В.
.