Іменем України
24 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/530/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства «МВН» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
01 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної служби геології та надр України (далі - позивач, Держгеонадра) до Приватного підприємства «МВН» (далі - відповідач, ПП «МВН»), в якій позивач просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3844 від 05 червня 2006 року, наданого Приватному підприємству «МВН».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватному підприємству «МВН» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3844 від 05 червня 2006 року (надалі - Дозвіл), з метою видобування кам'яного вугілля.
03 липня 2020 року на адресу Держгеонадр надійшов лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») за № 03/303-1826 (вх. Держгеонадр 9261/02/07-20 від 03 липня 2020 року) стосовно суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які станом на 03 липня 2020 року не направили до ДНВП «Геоінформ України» щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.
Так, за даними ДНВП «Геоінформ України», ПП «МВН» не подало щорічну звітність за формою 5-гр.
Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 04 серпня 2020 року № 346 - зупинено дію спеціального дозволу ПП «МВН» та встановлено терміни усунення порушень.
Так, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 місто Алчевськ Луганської області відноситься до тих населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Саме тому, наказ Державної служби геології та надр України № 346 від 04 серпня 2020 року розміщений на офіційному веб-сайті позивача.
Отже, в зазначені строки відповідач так і не усунув порушення законодавства в сфері надрокористування.
11 листопада 2020 року на адресу Держгеонадр надійшов лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») за № 03/303-3539 (вх. Держгеонадр 20/07-6574 від 11 листопада 2020 року) стосовно суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які не надали звітність до ДНВП «Геоіфнорм України» щодо балансу запасів корисних копалин за формою 5-гр, 7-гр, 6-гр.
Так, за даними ДНВП «Геоінформ України», ПП «МВН» не подало щорічну дану звітність та не усунуло порушення.
Особливою умовою № 4 Спеціального дозволу № 3844 від 05 червня 2006 року передбачено, що надрокористувач зобов'язаний подавати щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр.
Враховуючи, що відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув порушення, наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 29-30).
З урахуванням пункту 20 Перехідних положень та на виконання статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на офіційному веб-сайті розміщено оголошення про постановлення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду від 08 лютого 2021 року (арк. спр. 33).
Таким чином, судом вжито заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Приватне підприємство «МВН», ідентифікаційний код 30921576, зареєстроване як юридична особа 25 серпня 2000 року за адресою: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 2, кв. 1, внесений запис за номером 13851200000000065, в процесі припинення не перебуває, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 25-28).
05 червня 2006 року Держгеонадра видало ПП «МВН» дозвіл на користування надрами № 3844 (арк. спр. 6-7), який надав відповідачу право на видобування кам'яного вугілля, строком на 15 років.
Особливі умови спеціального користування надрами полягали в покладанні на надрокористувача низки обов'язків, а саме:
- виконання умов: Державне управління екоресурсів у Луганській області (екологічна картка від 11 липня 2005 року), Держнаглядохоронпраці - від 30 листопада 2005 року №5.3-04.1/5991;
- своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;
- щорічна звітність перед ДНВН «Геоінформ України» про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр.
- обов'язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угод про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
Невід'ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04 грудня 2012 року № 3844, укладена між позивачем та відповідачем (арк. спр. 8-12).
Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин надрокористувач зобов'язаний у встановленому порядку подавати до Держгеонадр України щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.
Подання до Держгеонадр України щорічних звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр є обов'язковою умовою спеціального користування надрами, прямо передбаченою дозволом та Угодою.
03 липня 2020 року на адресу Держгеонадр надійшов лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (далі - ДНВП «Геоінформ України») за № 03/303-1826 (вх. Держгеонадр 9261/02/07-20 від 03 липня 2020 року) стосовно суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які станом на 03 липня 2020 року не направили до ДНВП «Геоінформ України» щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.
Так, за даними ДНВП «Геоінформ України», ПП «МВН» не подало щорічну звітність за формою 5-гр (арк. спр. 14-15).
Наказом від 14 серпня 2020 року № 346 зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу, зокрема ПП «МВН» (арк. спр. 16-17).
Позивач про прийнятий наказ повідомив через офіційний сайт Держгеонадр “www.geo.gov.ua” від 07 вересня 2020 року (арк. спр. 18).
Листом ДНВП «Геоінформ України» від 11 листопада 2020 року № 03/303-3539 надано перелік надрокористувачів, які не звітували до ДНВП “Геоінформ України” щодо балансу запасів корисних копалин (форма 5-гр, 6-гр, 7-гр) до якого, зокрема, включено ПП «МВН» (пункт 12) (арк. спр. 19-20).
Оголошенням на офіційному сайті Держгеонадр “www.geo.gov.ua” від 18 грудня 2020 року доведено до відома відповідача (пункт 6), що Робочою групою з питань надрокористування (протокол від 04.12.2020 №13-РГ/2020) розглянуто питання щодо подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк надати власну позицію на припинення права користування надрами (арк. спр. 21-22).
Як вбачається з матеріалів справи жодної відповіді від відповідача не надходило.
Докази усунення відповідачем допущених ним порушень у визначений Держгеонадра України строк, під час подачі позову та розгляду справи суду не надані.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування, та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі- Положення № 1174).
За приписами пункту 4 Положення № 1174 визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням (підпункти 9 та 12).
Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).
Пунктом 21 Порядку № 615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України “Про нафту і газ” та “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
Частиною першою статті 26 Кодексу України про надра визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі:
1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;
4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.
Порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування ними згідно з пунктом 5 частини 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.
Судом встановлено, що однією з умов користування надрами, яка передбачена дозволом від 05 червня 2006 року № 3844 та пунктом 7.2 Угоди про умови користування надрами, було подання Держгеонадрам України щорічних звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.
Відповідач цього обов'язку не виконав, такі обставини підтверджені у встановленому Порядком №615 інформацією ДНВП «Геоінформ України», а тому за правилами пункту 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра користування надрами на підставі наданого відповідачу спецдозволу підлягає припиненню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до підпункту 1.8 Порядку обліку робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 14 червня 2013 року №262, інформаційно-технічне забезпечення, інформаційно-аналітичне супроводження робіт з обліку результатів завершених робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр та веденням електронної бази, здійснюється ДНВП «Геоінформ України». Тобто, ДНВП «Геоінформ України» є державним підприємством, відповідальним за збір та облік статистичної інформації у сфері спеціального користування надрами, який володіє інформацією щодо подання надрокористувачами відповідних звітів.
Відтак, зважаючи на характер порушення, вчиненого надрокористувачем, яке полягає у недотриманні спеціальних умов дозволу, зокрема, неподанні статистичної звітності, інформація, надана ДНВП «Геоінформ України», щодо неподання відповідачем статистичної звітності є достатнім доказом факту вчинення відповідного порушення ПП «МВН», а тому проведення перевірки у даному випадку не вимагається.
Крім того, Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а та від 10.10.2018 у справі №812/1735/17 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб'єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду.
Крім того, наявність чи відсутність згоди надрокористувача на припинення права користування надрами обумовлює лише виникнення права звернення з позовом до суду, однак не може свідчити про його обгрунтованість та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, зважаючи на те, що УДППЗ «Укрпошта» не здійснювались поштові відправлення до населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, Державна служба геології та надр України була позбавлена можливості належним чином повідомити відповідача про необхідність надання ним відповідної інформації, а тому на офіційному сайті опубліковано оголошення, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Державною службою геології та надр України вжито необхідні заходи щодо встановлення достатніх строків для усунення відповідачем порушень вимог користування надрами, а також у зв'язку із відсутністю будь-яких відомостей від нього, на офіційному сайті оприлюднене відповідне оголошення.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах вже висловлював Верховний Суд у постановах від 03 травня 2018 року у справі №812/1074/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі №812/1735/17, від 17 жовтня 2018 року у справі №812/1761/17, від 23 грудня 2020 року у справі №812/1499/17, від 23 грудня 2020 року у справі №812/1732/17, від 23 грудня 2020 року у справі №805/2490/18-а.
З огляду на те, що відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3844 від 05 червня 2006 року, наданого Приватному підприємству «МВН».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Державна служба геології та надр України у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код 37536031, місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16) до Приватного підприємства «МВН» (ідентифікаційний код 30921576, адреса місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 2, кв. 1) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами задовольнити повністю.
Припинити право користування надрами Приватному підприємству «МВН» шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3844 від 05 червня 2006 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя Т.В. Смішлива