Іменем України
10 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/329/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
18.01.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач) у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач в період часу з 07.11.2015 по 23.08.2017 проходив службу на посаді слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області.
23.08.2017 позивач наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області № 583 о/с від 21.08.2017 звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про нарахування та виплати доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017. Листом від 31.12.2020 № 43019/111/34-2020 позивачу надано довідку про залучення особового складу до несення служби у нічний час від 21.12.2020 за вихідним номером 41871/111/24-20 та повідомлено про відсутність даних відомостей щодо несення позивачем служби у нічний час.
Відповідно до довідки про залучення особового складу до несення служби у нічний час від 21.12.2020 за вихідним номером 41871/111/24-20, позивач залучався до несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 - 36 разів у складі слідчо - оперативної групи та 7 разів у інших добових нарядах.
Тобто, під час проходження служби та на час звільнення позивачу не нараховано та не виплачено доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017.
Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною та такою, що порушує його права, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 19.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 12-13).
Ухвалою суду від 18.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (арк. спр. 28).
Відповідач до суду надав відзив на позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимог (арк. спр. 20-23).В запереченнях зазначив, що доплата за службу у нічний час поліцейським нормативно регламентовано п. 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок від 06.04.2016 № 260), відповідно до якого:
«Поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць».
Відповідач звертає увагу , що позивач у спірний період часу проходив службу в поліції на посаді слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області. Сєвєродонецький ВП ГУНП в Луганській області є територіальним (відокремленим) підрозділом територіального органу поліції - ГУНП в Луганській області.
Як вбачається зі змісту та реквізитів довідки обліку несення служби поліцейськими служби в нічний час (форма якої визначена у додатку 1 до Порядку від 06.04.2016 № 260), вказана довідка повинна складатися Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області.
Відповідно до довідки отриманої з Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області від 03.02.2021 № 284/111/34-2021 встановлено, що ОСОБА_1 , під час проходження служби в Сєвєродонецькому ВП ГУНП в Луганській області з 07.11.2015 по 23.08.2017 36-ть разів залучався до несення служби у нічний час у складі слідчо-оперативної групи, а саме:
- 06.12.2015, 12.12.2015, 20.12.2015, 02.01.2016, 11.01.2016, 15.02.2016, 21.02.2016, 06.03.2016, 13.03.2016, 16.03.2016, 11.05.2016, 18.05.2016, 29.05.2016, 07.06.2016, 26.06.2016, 17.07.2016, 16.08.2016, 21.08.2016, 27.08.2016, 21.09.2016, 04.10.2016, 15.10.2016, 09.11.2016. 18.12.2016, 18.01.2017, 06.02.2017, 17.02.2017, 25.02.2017, 21.03.2017, 04.04.2017, 19.04.2017, 30.04.2017, 09.06.2017, 19.06.2017, 01.08.2017, 09.08.2018.
Крім того, ОСОБА_1 у вказаний період часу залучався до несення служби у складі інших добових нарядів, а саме: 30.11.2015, 30.04.2016, 27.05.2016, 28.08.2016, 27.12.2016, 15.04.2017, 07.07.2017.
Відомості, щодо залучення колишнього слідчого ОСОБА_1 , до несення служби у нічний час у період часу з 07.11.2015 по 23.08.2017 надано відповідно до наявних обліків у Сєвєродонецькому РУП ГУНП в Луганській області.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 № 260.
Відповідно до листа Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 03.02.2021 № 325/111/34-2021 розрахунок несення служби у нічний час ОСОБА_1 у період часу з 07.11.2015 по 23.08.2017 Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області не здійснювався.
ГУНП в Луганській області довідки обліку несення ОСОБА_1 служби у нічний час не надавалися, крім того, ОСОБА_1 до Головного управління з вимогою, щодо не виплати грошового забезпечення не в повному обсязі під час проходження служби не звертався, у зв'язку із чим вимога про визнання бездіяльності ГУНП в Луганській області щодо не виплати ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 не підлягає задоволенню. З урахуванням вищевикладеного відповідач вважає заявлені вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проходив службу в органах Національної поліції з 07.11.2015 по 23.08.2017, наказом ГУНП в Луганській області № 583 о/с від 21.08.2017 звільнено з 23.08.2017, що підтверджено копіями трудової книжки НОМЕР_2 від 06.11.2015 (арк. спр. 8) та витягу з наказу № 583 о/с від 21.08.2017 «По особовому складу» (арк. спр. 9) та довідкою (арк. спр. 26).
Згідно з наказом ГУНП в Луганській області № 583 о/с від 21.08.2017 позивача звільнено зі служби в Національній поліції з 23.08.2017 за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням), з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стажу в поліції для її виплати складає: 11 років 00 місяці 18 днів, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 14 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки (арк. спр. 9).
Листом від 31.12.2020 № 43019/111/34-2020 відповідачем на заяву позивача надано довідку про залучення особового складу до несення служби у нічний час від 21.12.2020 за вихідним номером 41871/111/24-20 та повідомлено про відсутність даних відомостей щодо несення служби у нічний час (арк. спр. 10).
Відповідно до довідки про залучення особового складу до несення служби у нічний час від 21.12.2020 за вихідним номером 41871/111/24-20, позивач залучався до несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 - 36 разів у складі слідчо - оперативної групи та 7 разів у інших добових нарядах (арк. спр. 10 зв.б.), що підтверджено довідкою від 03.02.2021 за вихідним номером 284/111/34-2021 (арк. спр. 25) та довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення по видам доходу від 01.02.2021 за вихідним номером 94/111/22-2021 (арк. спр. 27).
Не погоджуючись з діями відповідача, щодо не нарахування та не виплати доплати за службу в нічний час позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 45 Конституції України гарантує кожному, хто працює, право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Мінімальні гарантії соціальної захищеності працівників установлені в Кодексі законів про працю України, згідно з якими: нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (частина перша статті 50); при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день; у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (частини перша і третя статті 67); тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години (стаття 70); робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (частина перша статті 72).
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі № 21-8а15 та постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №2340/2705/18.
Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.
Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Отже, Національна поліція є правоохоронним органом.
Статтею 91 Закону № 580 встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Так, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.1991 № 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» (чинної на час виникнення спірних правовідносин з 07.07.2015 до 15.04.2016) передбачав, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної на час виникнення спірних правовідносин з 07.11.2015 до 01.03.2018) виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Приписами пункту 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896 (далі Інструкція № 499), яка діяла до 31.12.2016, врегульовані питання компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.2 пункту 3.7 Інструкції № 499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається (підпункт 3.7.3 пункту 3.7 Інструкції № 499).
Підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції № 499 визначено, що підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.
Відповідно до підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Інструкції № 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.
Згідно з підпунктом 3.7.6 пункту 3.7 Інструкції № 499:
службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00;
особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час;
особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.
Застосування зазначених норм до спірних правовідносин викладено в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 815/2185/16.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні, грошове забезпечення додатково не виплачується та позивач за несення служби в нічний час має право на виплату доплати, відповідно виплата проводиться саме за кожну годину служби поліцейським у нічний час.
Відповідно до Додатку 22 до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» доплата за службу в нічний час особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ становить 35 відсотків посадового окладу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 (далі - Постанова № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII, Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 260 від 06.04.2016, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Порядок № 260, який набрав чинності 27.05.2016, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 07.11.2015.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до пункту 20 розділу І Порядку № 260 за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що поліцейським за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Тобто, відповідна виплата проводиться саме за кожну годину служби поліцейським у нічний час.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 820/5122/17.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 включно позивач відпрацював 36 нічних змін з яких:
у складі слідчо-оперативної групи 06.12.2015, 12.12.2015, 20.12.2015, 02.01.2016, 11.01.2016, 15.02.2016, 21.02.2016, 06.03.2016, 13.03.2016, 16.03.2016, 11.05.2016, 18.05.2016, 29.05.2016, 07.06.2016, 26.06.2016, 17.07.2016, 16.08.2016, 21.08.2016, 27.08.2016, 21.09.2016, 04.10.2016, 15.10.2016, 09.11.2016. 18.12.2016, 18.01.2017, 06.02.2017, 17.02.2017, 25.02.2017, 21.03.2017, 04.04.2017, 19.04.2017, 30.04.2017, 09.06.2017, 19.06.2017, 01.08.2017, 09.08.2018;
у складі інших добових нарядів, а саме 30.11.2015, 30.04.2016, 27.05.2016, 28.08.2016, 27.12.2016, 15.04.2017, 07.07.2017.
Відповідач всупереч вимогам Інструкції № 499, Постанови № 988 та Порядку № 260 доплату позивачу за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 не здійснював, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується останнім.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що нарахування грошового забезпечення належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
Оскільки доплата за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017 позивачу не нараховувалася, суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача її суму.
Таким чином, визначення розміру доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем.
Отже, позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017.
Посилання відповідача на відсутність відповідних довідок про облік несення позивачем служби в нічний час, які повинні оформлюватись підрозділом, в якому позивач проходив службу, та не звернення позивача з даними вимогами до відповідача, суд відхиляє, оскільки, матеріали справи підтверджують факт несення позивачем служби в нічний час за спірний період, що не заперечується відповідачем, а право позивача на отримання такої доплати не повинно ставитися в залежність від оформлення підрозділом, в якому позивач проходив службу, довідок про несення позивачем служби в нічний час.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 23.08.2017.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 березня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян