01 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5823/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082333-5107-1109, №0082332-5107-1109 та №0082331 -5107-1109.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими і підлягають скасуванню оскільки, належне йому нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є об'єктом оподаткування у розумінні ст.266 Податкового кодексу України і підпадає під ознаки нежитлової нерухомості, визначеної у пункті “ж” підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, а саме - відноситься до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Належні позивачу об'єкти підпадають під ознаки будівель “Будівлі сільськогосподарського призначення” і не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
20.01.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що нежитлові приміщення (склади) позивача є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому позивач як їх власник, зобов'язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог Податкового кодексу України (а.с.39).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.33).
20.01.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов (а.с.39).
27.01.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив (а.с.53-56).
Інших заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
Фермерське господарство "Гнатюка Юрія Яковича" зареєстроване як юридична особа 30.03.2007, керівник - ОСОБА_1 , основними видами діяльності є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві та оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи (а.с.20, 30).
Відповідно до п.2.1 статуту ФГ "Гнатюка Юрія Яковича" головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності (а.с.11-17).
Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,44 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Першотравенської сільської ради Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серія І-КР №008460 (а.с.28-29).
З метою ведення господарської діяльності, ОСОБА_2 придбав та є власником нежитлових приміщень (будівлі, склади) загальною площею 2759,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами на право власності (а.с.21-26).
Належні позивачу об'єкти нежитлової нерухомості є нежитловими об'єктами.
Рішенням Компаніївської селищної ради Кіровоградської області одинадцятої сесії VIІI скликання від 25 червня 2018 року №185 встановлено на 2019 рік ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб (а.с.18-19).
Контролюючим органом в порядку підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України 11 липня 2019 року винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2020 року №0082333-5107-1109, №0082332-5107-1109 та №0082331 -5107-1109, якими позивачу визначено суми податкового зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за податковий період 2019 рік у загальному розмірі 34543,68 грн. (а.с.8-10).
Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У підпункті 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.
Так, згідно з пп. "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ "Податок на майно".
Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про фермерське господарство” фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до ст.20 Закону України “Про фермерське господарство” у власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року №507, віднесені до підрозділу "Будівлі нежитлові" "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (клас 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
Як вже зазначалось, перелік будівель, які не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений у підпункті 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Зокрема, згідно з пунктом "ж" цього підпункту не є об'єктом оподаткування: "будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку ".
Отже, зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме об'єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто, звільняється від оподаткування об'єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності. Додатковою обов'язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об'єкта сільськогосподарському товаровиробнику.
Законодавець не встановив обов'язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об'єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі №0340/1905/18.
Так, належне позивачу нерухоме майно є будівлями, спорудами сільськогосподарського товаровиробника (перебуває у користуванні фермерського господарства статутний капітал) призначене та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Тобто, комплекс споруд і будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника та перебуває у користуванні ФГ "Гнатюк Юрія Яковича", а позивач є засновником цього підприємства, та основними видами діяльності фермерського господарства є вирощування зернових та технічних культур, а нерухоме майно за вищевказаними адресами, що належить позивачу на праві власності, використовується останнім у сільськогосподарській діяльності (вирощування та зберігання зерна).
Відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності спосіб.
Відтак, нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту “ж” підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082333-5107-1109, №0082332-5107-1109 та №0082331 -5107-1109 скасуванню.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Натомість, в матеріалах справи містяться квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 870,00 грн. (а.с.1).
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що інша частина судового збору у сумі 29,20 грн. (870,00 - 840,80), сплачена позивачем, підлягає поверненню у відповідності до ст.7 Закону, якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082333-5107-1109, №0082332-5107-1109 та №0082331-5107-1109 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082333-5107-1109.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082332-5107-1109.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 18.06.2020 року №0082331-5107-1109.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук