про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1130/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до
Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ - 40108709)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснити виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 39744,65 грн.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України) .
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.
Проте слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою ХV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.
Установлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Отже, строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду 19.03.2021.
Позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтовував тим, що 18.01.2019 згідно наказу №16 о/с Головного управління національної поліції в Кіровоградської області (відповідача) він був звільнений зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» через хворобу. Згідно даного наказу, 18.01.2019 йому зобов'язані були виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, але виплату здійснили тільки 14.03.2019, що на думку позивача здійснено із затримкою виплати одноразової грошової допомоги на протязі 55 календарних днів. Вказує, що він 26.04.2019, 14.05.2019 та 09.07.2019 неодноразово звертався до відповідача щодо надання інформації по перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги, але постійно отримував відписки., тому 03.09.2019 змушений був подати адміністративний позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, щодо невиплати йому грошової компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за весь час затримки. Зазначає, що про порушення своїх прав дізнався, коли отримав остаточні виплати, а саме 13 березня 2019, а отже на його думку, 6-ти місячний термін звернення до суду спливав лише 13.09.2019, а з позовом звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду 03.09.2019. Вважав, що звернувшись 03.09.2019 з позовом до суду через 12 днів після того, як отримав відповідь-відмову відповідача, строки звернення з даним позовом до суду не пропустив, оскільки чекав від відповідача вирішення спору мирним шляхом. Натомість, Кіровоградський окружний адміністративний суд 21.11.2019 виніс ухвалу, якою його позов залишив без розгляду. Зауважує, що він не був присутнім на проголошенні даної ухвали, тому про рішення суду не міг знати, потім був карантин, суддя перебував тривалий час у відпустці, тому повний текст ухвали він отримав 10.09.2020 та вважає, що відповідачем порушено його право, передбачене чинним законодавством. При цьому вказував, що він є пенсіонером, хворіє, через хворобу не працевлаштований, багато змушений лікуватися та витрачати значні кошти на своє лікування та придбання ліків, тому на даний час перебуваю у вкрай скрутному матеріальному становищі, через що не мав змоги вчасно звернутись по правову допомогу для складання та подання даного позову.
Однак, суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки, позивач дізнався про порушення своїх прав ще 14.03.2019, про що він сам зазначає у позовній заяві, а до суду звернувся 19.03.2021 (через 2 роки), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, установленого ч.5 ст.122 КАС України.
Щодо доводів позивача, що він звертався до суду 03.09.2019, то суд зауважує, що ухвалою суду від 21.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо невиплати компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснити виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 39744,65 грн., залишено без розгляду.
Згідно інформації із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» вказана ухвала була направлена позивачу 25.11.2019 за №340/2183/19/21748/19.
Таким чином, наведені обставини свідчать про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, а підстави поновлення строку звернення до суду, наведені позивачем в позовній заяві, є неповажними.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи, що позивачем у позовній заяві заявлено про поновлення строку звернення до суду та обставини викладені в ній, суд вважає, що наведені підстави є неповажними, оскільки позивачем не наведено жодних підстав які б давали суду змогу встановити, що позивач не міг звернутися до суду у встановлені законом строки і ці обставини виникли з непереборних обставин, які не залежали від нього.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах визначених ст.19 КАС України.
Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.
Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.
В порушення зазначених норм позивачем заявлено позовні вимоги, що не відповідають положенням ст.5, 19 КАС України, а тому позивачу слід уточнити прохальну частину адміністративного позову згідно з вимогами КАС України.
До того ж, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2270,00 гривні.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.
За правилами статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Звертаючись до суду, позивачем не додано докази сплати судового збору, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік умов за яких може бути відстрочено або розстрочено сплату судових витрат.
Позивачем на підтвердження майнового стану не додано доказів.
Зважаючи на викладене, позивачеві необхідно надати суду довідку про розмір річного доходу позивача за 2020 рік або інші докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина