про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2021 року м. Київ № 320/3120/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого 2) в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 05 травня за період з 2016 по 2020 рік (включно); зобов'язати відповідача здійснити перерахунок одноразової виплати до 05 травня за врахуванням норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”за період з 2016 по 2020 роки.
До суду з цим адміністративним позовом позивач звернулась в березні 2021 року (вх.№3227 від 19.03.2021).
Водночас, позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало їй звернутися з 2016 року по квітень 2020 року (отримання позивачем грошової допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством) та по лютий 2021 року (звернення позивача до відповідача, щодо виплати грошової допомоги у належному розмірі) до відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як це передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином звертаючись в березні 2021 року за захистом своїх прав з вимогою про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня відповідно до положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, зокрема стихійні лиха, хвороба, тощо.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом 5 років (при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі) та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом п'яти років поспіль при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.