ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" березня 2021 р. справа № 300/3992/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
30.12.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) завернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби у Збройних силах СРСР з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року, половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 01.07.1986 року та періоду роботи на посаді судді Івано-Франківського апеляційного суду з 01.09.2020 року по 09.09.2020 року. Зокрема позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 передбачено зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби. Тому вказані періоди слід також було враховувати при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання. ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди до спеціального стажу судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді, провести перерахунок загального проценту розрахунку довічного грошового утримання судді з врахуванням вказаних періодів та починаючи з 10.09.2020 року здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відповідності до здійсненого перерахунку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28.01.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на адміністративний позов за №0900-0803-8/2476 від 22.01.2021 року. У відзиві представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю правових підстав для зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби, оскільки з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правомірно визначено грошове утримання у розмірі 76% від заробітної плати. Крім того вказала, що 01.01.2021 у зв'язку з уточненням даних в ЕПС період роботи ОСОБА_1 на посаді судді Івано-Франківського апеляційного суду з 01.09.2020 по 09.09.2020 було зараховано до стажу, що дає право на довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та надала відповідні документи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 08.09.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Івано-Франківського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 10.09.2020 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці.
Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Як вбачається з виданого Івано-Франківським апеляційним судом 09.09.2020 року за №03-37/39/2020 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді станом на 09.09.2020 року становить 37 років 6 місяців 6 днів, в якому серед іншого зазначено, строкова військова служба в період з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року - тривалість стажу 1 рік 11 місяців 14 днів та студент денної форми навчання в Харківському юридичному інституті (половина строку навчання) період з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року - тривалість стажу 1 рік 11 місяців 1 день.
Судом встановлено, що 04.11.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вищезазначених спірних періодів та просив визначити стаж судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 37 років 6 місяців 6 днів.
За наслідками розгляду цієї заяви відповідач листом від 20.11.2020 за №3695-3540/М-02/8-0900/20 відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження військової служби та половину періоду навчання у Харківському юридичному інституті, оскільки зарахування до стажу судді вказаних періодів не передбачено.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне грошове утримання, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (надалі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI (надалі - Закон №2453).
За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції, чинній до 28.03.2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (надалі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім цього, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (надалі - Указ №584/95), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
При цьому, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Судом встановлено, що згідно дослідженої судом копії військового білета серії ГЖ 049526, виданого 28.07.1988 року, ОСОБА_1 проходив службу в Збройних силах СРСР у період з листопаду 1979 року по жовтень 1981 року.
Крім цього, як вбачається з досліджених судом в якості належних письмових доказів копій трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.08.1979 року та довідки Городенківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області від 20.11.2020 року за №180, ОСОБА_1 проходив службу в армії з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року.
Як вбачається з копії диплому серії НОМЕР_2 та копій вищезазначеної трудової книжки, позивач навчався на денній формі у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1982 по 01.07.1987 року, тобто половина строку навчання якого складає 1 рік 11 місяців 1 день.
Дані обставини відповідачем не заперечуються.
Таким чином суд вважає, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є протиправними.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підтвердження викладеного свідчить також і Закон України №1798-VIII від 21 грудня 2016 року «Про Вищу раду правосуддя», яким були внесені зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту : «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».
Аналогічні висновки викладені постановах від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі №243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі №428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі №541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі №140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №686/10100/15-а.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладено, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді слід зарахувати половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 01.07.1986 року, а саме 1 рік 11 місяців 1 день та періоду проходження військової служби з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року, а саме 1 рік 11 місяців 14 днів. Відтак, з метою захисту порушених прав позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід зобов'язати який в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків від заробітної плати (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру і виплати йому, починаючи з 04.10.2016 року вказаної пенсії.
Однак вимога позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині зобов'язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період роботи на посаді судді Івано-Франківського апеляційного суду з 01.09.2020 року по 09.09.2020 року, не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Так на день ухвалення рішення по справі, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС 01.01.2021 року ОСОБА_1 було включено вищезазначений період до стажу, що дає право на довічне грошове утримання судді у відставці.
Дана обставина підтверджується з дослідженої судом в якості належного письмового доказу по справі розрахунку стажу ОСОБА_1 від 21.01.2021 року.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином провадження у справі в частині даної вимоги підлягає до закриття.
За таких обставин, суд вважає позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає до часткового задоволення.
Одночасно суд відхиляє клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Так частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. згідно квитанції за №N1CFB3533M від 29.12.2020 року.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та закриттю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 554,92 грн. на користь позивача частину сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а решту в розмірі 285,88 грн. повернути за рахунок коштів, передбачених Дежавним бюджетом України.
На підставі Закону України "Про судоустрій та статус суддів", керуючись статтями 139, 242-246, 255, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 01.07.1986 року, а саме 1 рік 11 місяців 1 день та періоду проходження військової служби з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року, а саме 1 рік 11 місяців 14 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 01.07.1986 року, а саме 1 рік 11 місяців 1 день та періоду проходження військової служби з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року, а саме 1 рік 11 місяців 14 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату починаючи з 10.09.2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням до його стажу роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1982 по 01.07.1986 року, а саме 1 рік 11 місяців 1 день та періоду проходження військової служби з 02.11.1979 року по 15.10.1981 року, а саме 1 рік 11 місяців 14 днів.
Справу в іншій частині позовної вимоги закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 92 коп. судових витрат зі сплати судового збору.
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів передбачених Державним бюджетом України, частину сплаченого судового збору в розмірі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 88 коп.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_3 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ - 20551088).
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.