24 березня 2021 року Справа № 280/8893/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЗ»
до Головного управління ДПС України у Запорізькій області
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПЗ" (надалі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі- відповідач 2) в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2106813/37540226 від 05.11.2020
-зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 25.11.2019.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання норм чинного законодавства позивачем складено податкову накладну №1 від 25.11.2019, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН»». Позивач вказав, що надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складена податкова накладна, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представником Головного управління ДПС України у Запорізькій області подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 63800 від 29.12.2020), в якому позовні вимоги не визнає зазначивши, що реєстрація податкової накладної, виписаної позивачем була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами для прийняття Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації ТОВ «НПЗ» податкової накладної № 1 від 25.11.2019 були відсутність договору з постачальником, розрахунки. Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 та Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216). Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Від Державної податкової служби України відзив до суду не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «НПЗ» є юридичною особою, яка зареєстрована: 21.02.2011, номер запису: 12241020000051729 та є платником податку на додану вартість з 01.04.2014.
Основними видами економічної діяльності є: Код КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу, Код КВЕД 26.52 Виробництво годинників; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
Судом з матеріалів справи встановлено, 25.11.2019 ТОВ «НПЗ» виписано податкову у накладну № 1 по взаємовідносинах з АТ «Укрзалізниця в особі РФ «Південна-Західна залізниця».
Так, між ТОВ «НПЗ» та АТ «Укрзалізниця в особі РФ «Південна-Західна залізниця» 03.10.2019 укладено договір поставки №ПЗ/НХ-191107/НЮ, за умовами якого Постачальник зобов'язується у 2019 році поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію, відповідно Специфікації.
На підставі першої події - поставки партії товару та згідно ст. 187.1 ПКУ була складена податкова накладна № 1 від 25.11.2019 та відправлена на реєстрацію до ЄРПН (а.с. 10) .
13.12.2019 позивачу надійшла квитанція № 9300882225 про прийняття податкової накладної № 1 від 25.11.2019 та зупинення її реєстрації в ЄРПН відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зі змісту квитанції вбачається, що документ податкова накладна прийнято, але реєстрація зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» (а.с. 11).
Однак, у Квитанції не зазначено, які самі документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної. Не вказано в чому саме полягає невідповідність.
На виконання вимог відповідача, позивач, повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, згідно з якою зупинена, були надані пояснення, згідно з якими надані документи, про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН № 1, які прийнято ДПС України згідно квитанції № 2 від 31.10.2020 (а.с.12-13).
Згідно з рішенням Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 05.11.2020 № 2106813/37540226 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.14).
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням від 05.11.2020 №2106813/37540226 подав 05.11.2020 скаргу разом із поясненнями до скарги (а.с. 15-17) до ДПС України.
Комісія з питань розгляду скарг Державної податкової служби України, за результатами її розгляду, рішенням № 62808/37540226/2 від 17.11.2020 залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії без змін, з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи),у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів ( робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 18).
Не погодившись з відмовою відповідача у реєстрації вказаних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, яка регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі з огляду на дату направлення позивачем спірної ПН на реєстрацію, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №117).
Пунктом 5 Порядку №117 передбачено що, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 7 Порядку №117 - у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. (пункт 13 Порядку №117).
Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції реєстрація спірної накладної зупинена у зв'язку із їх відповідністю п.п.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які зареєстровані в ДФС листом за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, критеріями ризиковості платника податків є наступне: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
З копії наданої суду квитанції вбачається, що контролюючим органом зазначено, що для реєстрації податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості, але ця квитанція не містить інформації щодо номенклатури товарів/послуг продавця, коду товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Відповідно до пункту 14 Порядку встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; -первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями п. 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, враховуючи наведені норми суд вважає, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькі області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, але як вбачається з наданої суду копії рішення №2106813/37540226 від 05.11.2020, якою відмовлено у реєстрації ПН, і яка є предметом оскарження у цій справі, підставою для його прийняття зазначено неподання платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому в рішенні обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично були подані платником податку.
Натомість позивачем на підтвердження вказаних обставин було надано письмові пояснення, з копіями відповідних документів: довіреність № 26 від. 25.10.2019, якою оформлено повноваження особи ОСОБА_1 , на одержання продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції (вкладиша моторно-військового та стержня з втулкою та гайкою) (а.с.27), оборотно-сальдова відомость по рахунку, платіжне доручення № 101 від 27.06.2019 (а.с. 34). Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.
Отже, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що під час розгляду справи відповідачами не було надано доказів щодо наявності ґрунтовних недоліків у поданих позивачем з метою реєстрації податкової накладної документів, а відмова у реєстрації спірної ПН фактично обґрунтована відсутністю документів щодо неподання платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових та/або банківських виписок з особових рахунків, що спростовується дослідженими під час розгляду справи документами, які були надані позивачем суду під час розгляду справи та відповідачу на підтвердження правомірності формування ним спірної ПН, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення № 2106813/37540226 від 05.11.2020, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 25.11.2019.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЗ».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.ч.1 -3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Щодо клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання професійної правової допомоги 20.11.2020 укладеного з адвокатом Хілько Альоною Василівною, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 002415 від 22.10.2019, рахунок-фактура від 20.11.2020, платіжне доручення № 111 від. 24.11.2020 акт приймання передачі наданих послуг від 24.11.2020 на суму 3000, 00 грн., детальний опис робіт на суму 3000,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Згідно детального опису робіт, розмір суми, яка підлягає сплаті розрахований виходячи з 6 годин роботи адвоката (5 годин- підготовка позовної заяви з додатками- 2500 грн.), (1 година підготовка скарги до ДПС України- 500 грн.)
Так, суд зазначає , що підготовка скарги до ДПС України є надання послуг досудового врегулювання спору, а тому не підлягає стягненню, як послуга з правової допомоги по справі.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, з урахуванням заперечень відповідача 1, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000, 00 грн. підлягають зменшенню до 2500,00 грн.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням.
Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ГУ ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЗ» (69093, м.Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 5, код ЄДРПОУ 37540226) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного Управління ДІІС у Запорізькій області від 05.11.2020 № 2106813/37540226 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 25.11.2019, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «НПЗ».
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 25.11.2019, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «НПЗ».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЗ» судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова