22 березня 2021 року Справа № 280/1662/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
01 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 06.11.2019 №Ф-399-17У.
Ухвалою суду від 05.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Так, позивача було повідомлено про те, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
17.03.2021 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, зазначає про те, що спірна вимога отримана нею лише 24.02.2021, а на корінці 2019 року відсутній її підпис, а лист отримано не позивачем.
Разом з тим, суд відхиляє такі доводи позивача та вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до приписів ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено 10-ти денний строк для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач до суду з питання оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-399-17У звернулася 01.03.2020, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що спірну вимогу не отримувала, а про її існування дізналася виключно 24.02.2021.
Разом з тим, суд зазначає увагу на наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція №449).
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449, після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що спірна вимога контролюючим органом була направлена на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6900506406903, спірна вимога вручена 25.11.2019 особисто «Ульяненкова», а відповідно строк звернення до суду сплив 05.12.2019.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на те, що на поштовому повідомленні стоїть не її підпис, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Також, правова позиція щодо вручення рекомендованого поштового відправлення висловлена в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі №520/3945/19.
Отже, 25.11.2019 під час вручення спірної вимоги працівником поштової служби було встановлено особу, які вручається вимога, та зазначено на корінці, що така вручена позивачу, при цьому, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, на поштовому повідомленні проставляється саме підпис працівника поштового зв'язку.
Крім того, суд зауважує, що надане рекомендоване повідомлення містить всі необхідні реквізити (штамп відділення поштового зв'язку, реєстровані номера на підправлення та повернення, тощо), що виключає у суду сумніви щодо дійсності такого рекомендованого повідомлення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп.51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Отже, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з питання оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-399-17У, у зв'язку з чим така набула статусу узгодженої (остаточної).
При цьому, суд враховує, що пропуск строку звернення до суду є значним (понад рік), а позивачем не надано жодних обґрунтованих доводів, що свідчили про те, що існували об'єктивні обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 122, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя І.В. Новікова