23 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3495/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 690822,95 грн.
Ухвалою судді від 07.12.2020 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 14.01.2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в зв'язку з чим призначено судове засідання.
05.03.2021 року до суду надійшов поданий адвокатом Суботою М.І. в інтересах ОСОБА_1 зустрічний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001221305 від 30.01.2019 року та № 0001191305 від 31.01.2019 року. При цьому, одночасно із поданням зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень. Заявник вважає, що причини пропуску ним строку звернення до суду із позовом про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень є поважними, оскільки такі не були надіслані на адресу позивача за зустрічним позовом. Що стосується причин пропуску звернення до суду із зустрічним позовом зазначає, що подати такий у встановлений строк не виявилось можливим через смерть матері, яка проживала в Маріуполі. При цьому, зазначає, що свідоцтво про смерть додається.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року зустрічну позовну заяву залишено без руху у зв'язку із невідповідністю останньої вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обгрунтованості поважності причин пропуску встановленого строку для звернення із відповідною заявою. При цьому, як на обставину неможливості подання у встановлений КАС України для подання зустрічного позову строк, адвокат Ромашкіної Н.М. посилається на обставину смерті матері останньої та перебування її в м. Маріуполь.
15.03.2021 року на адресу суду надійшла заява адвоката Суботи М.І. на усунення недоліків зустрічного позову. Згідно вказаної заяви, на підтвердження поважності причин пропуску із зверненням до суду із даним зустрічним позовом, представником надано свідоцтво про смерть та копію квитка на потяг. Також, звертає увагу суду на ту обставину, що ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не отримувала.
Проаналізувавши наведені в заяві причини пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом, слід зазначити таке.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Положення частин 1 та 2 ст.123 КАС України встановлюють, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані, наприклад, захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення з об'єктивно незалежних від особи підстав, тощо.
Частиною 1 ст.178 КАС України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Тобто, подання відзиву, як і зустрічного позову, є формами захисту від первісних вимог, реалізація яких обумовлена відповідними процесуальними вимогами (правилами).
Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що вказаний строк є спеціальним процесуальним строком, встановленим судом на підставі ч. 5 ст. 162 та ч. 1 ст. 175 КАС України, протягом якого особа може реалізувати своє процесуальне право - пред'явити зустрічний позов. При цьому, приписи ст. ст. 177, 178 КАС України не встановлюють положень щодо можливості ініціювання продовження цього строку поза межами цього строку, що відповідає специфіці такої процесуальної дії, як подання зустрічного позову.
Порушення цього строку є одним із проявів дефектності юридичного факту пред'явлення зустрічного позову, що, відповідно та враховуючи особливості процедури пред'явлення зустрічного позову, зумовлює застосування загальних наслідків недотримання вимог подання зустрічного позову, тобто загальних наслідків проявів дефектності юридичного факту пред'явлення зустрічного позову, визначених ч. 3 ст. 178 КАС України, до яких належить, як вже зазначено, порушення строків подання зустрічного позову.
Як уже зазначено судом, ухвалою судді від 07.12.2020 року провадження у даній адміністративній справі відкрито та встановлено відповідачеві строк на подання відзиву на позов.
При цьому, суд звертає увагу на те, що на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, з метою забезпечення ефективної реалізації фізичною особою - відповідачем ОСОБА_1 права на доступ до суду та з'ясування місця проживання, до відкриття провадження у адміністративній справі суддею направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
В зв'язку з відсутністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ухвалою судді від 19.11.2020 року вказана позовна заява залишена без руху.
01.12.2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області до суду подано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , на підтвердження чого надано довідку Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.11.2020 року № 1385/18-06.
Так, ухвалу суду від 07.12.2020 року було направлено за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою позивача, а саме: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто на адресу суду 21.12.2021 року з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У відповідності до положень ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Крім того, згідно з п.3 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, згідно вимог п. 2 ч. 4 ст. 124, п.3 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається, що поштове відправлення було вручено відповідачеві належним чином, а відтак, граничним строком для пред'явлення зустрічного позову є 05.01.2021 року.
Більше того, суд зазначає, що з метою забезпечення ефективної реалізації фізичною особою - відповідачем ОСОБА_1 права на доступ до суду для захисту своїх прав, ухвалою від 14.01.2021 року суд вирішив перейти до розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначив судове засідання 04.02.2021 року на 09:30 год.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення суду, ухвала від 14.01.2021 року вручена під розписку 01.02.2021 року, при цьому, як в подальшому з'ясовано судом, підпис, що міститься на вказаному повідомленні належить ОСОБА_2 (очевидно члена сім'ї відповідача, в зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у вказаний період в м. Маріуполь (згідно копії проїзного документу з якого вбачається, що ОСОБА_3 відправилася з м. Маріуполь 07.02 о 12:55 год. та прибула у м. Львів 08.02 о 17:39 год).
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Також, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 від 04.02.2021 року про відкладення судового засідання у справі у зв'язку із смертю матері відповідача, на підтвердження чого надано лікарське свідоцтво про смерть № 29 видане 28.01.2021 року.
Так, ухвалою суду від 04.02.2021 року розгляд адміністративної справи відкладено та дану ухвалу вручено представнику відповідача ( ОСОБА_2 ) 17.02.2021 року, про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
При цьому суд констатує, що в зазначений період ні представником відповідача, ні відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву або ж клопотання про продовження строку для подання такого.
05.03.2021 року представником відповідача до суду подано зустрічний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001221305 від 30.01.2019 року та № 0001191305 від 31.01.2019 року. При цьому, одночасно із поданням зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень. Заявник вважає, що причини пропуску ним строку звернення до суду із позовом про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень є поважними, оскільки такі не були надіслані на адресу позивача за зустрічним позовом. Що стосується причин пропуску звернення до суду із зустрічним позовом зазначає, що подати такий у встановлений строк не виявилось можливим через смерть матері, яка проживала в Маріуполі.
Відносно тверджень заявника про поважність причин пропуску звернення до суду із позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень з підстав їх не надсилання на адресу ОСОБА_1 суд констатує про їх недоречність, оскільки в даному випадку судом встановлюється поважність причин пропуску до суду саме із зустрічним позовом в строки, визначені для його подання.
Щодо доводів представника відповідача про смерть матері ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду із зустрічним позовом - слід зазначити, що вказана подія мала місце вже після спливу граничного строку для пред'явлення зустрічного позову, у зв'язку з чим не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом.
Таким чином, відповідачем пропущено процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви, визначений ч. 1 ст. 177 КАС України.
Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заявник не виконав вимоги ухвали від 11.03.2021 року про залишення зустрічної позовної зави без руху, оскільки не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом.
За змістом норми ч. 3 ст. 178 КАС України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 127, 124, 161, 126, 175, 177, 178, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя С.І. Рейті