(про відмову у повороті виконання судового рішення)
23 березня 2021 року м. Житомир
справа № 0640/3879/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, заяву Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, -
встановив:
Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправним та скасовано п.32 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.03.2018 №34, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, з 25.05.2017, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності 25.05.2017, пов'язаного з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому встановлено другу групу інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги.
Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №0640/3879/18 апеляційну скарга Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2018, без змін.
На виконання судового рішення, відповідно до пункту 13 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 21.06.2019 №77 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та зобов"язано здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченої допомоги (182700,00 грн) в сумі 297300,00 грн = (480000грн - 182700грн).
ІНФОРМАЦІЯ_2 виданий наказ від 04.07.2019 №256 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі розміром 297300 грн 00 коп.
Згідно з платіжним дорученням від 09.07.2019 №1259 грошові кошти, зокрема, в розмірі 297300 грн 00 коп перераховані на рахунок позивача (а.с.197, 198-199).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.06.2020 касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено: рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , - відмовлено.
03 березня 2021 року Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою (за вх.№10682/21) про поворот виконання судового рішення, в якій просить допустити поворот виконання судового рішення у справі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти у розмірі 297300 грн, перераховані йому на підставі скасованих судових рішень.
16 березня 2021 року позивач надіслав до суду заяву (за вх.№12838/21), у якій зазначає, що заперечує проти задоволення заяви відповідача про поворот виконання судового рішення відповідно до положень ст. 381 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У судовому засіданні 23.03.2021 був присутній представник відповідача (брав участь в режимі відеоконференції), який підтримав заяву про поворот виконання судового рішення, в обґрунтування заяви наголошував, що ОСОБА_1 на підставі скасованих судових рішень Міністерством оборони України виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 297300 грн. Вказує, що на даний час відсутні підстави для сплати на користь позивача одноразової грошової допомоги, оскільки рішення суду про призначення та виплату такої допомоги скасовано, відтак кошти підлягають поверненню.
Позивач та представник третьої особи у судове засідання 23.03.2021 не з"явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.
У ході судового розгляду заяви судом заслухано пояснення представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду заяви у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення, заслухавши думку представника відповідача, зазначає наступне.
Питання повороту виконання судових рішень врегульовані статтею 380 КАС України.
Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди:
- заподіяної суб'єктом владних повноважень,
- заподіяної каліцтвом,
- заподіяної іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Отже, у зазначених випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17.
Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду в даній справі є зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням позивачу групи інвалідності.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.
Отже, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.
Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням особа лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд зазначає, що у вказаних категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є достатньою.
Міністерство оборони України, звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надало доказів на підтвердження того, що висновки суду першої та апеляційної інстанції по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Натомість, постанова Верховного Суду від 23 червня 2020 року у цій справі обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.
Керуючись статтями 32, 180, 241, 243, 248, 256, 294, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Горовенко
Ухвалу в повному обсязі складено 23 березня 2021 року.