Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
24 березня 2021 рокуСправа № 912/408/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участі секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/408/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 8Ж
про стягнення 11 734,58 грн
представники:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" про стягнення заборгованості у розмірі 282 983,18 грн, з яких 271 248,60 грн основний борг, 2 402,86 грн 3% річних та 9 331,72 грн інфляційні втрати, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №1/14/08/20 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем в частині сплати суборендних платежів.
Ухвалою від 10.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/408/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 04.03.2021 о 14:30. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
04.03.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 03.03.2021, відповідно до якої останній просить:
- врахувати не підтримання позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 271 248,60 грн;
- в іншій частині позов задовольнити повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" на користь ФОП Матоли Лілії Олегівни суму 11 734,58 грн, з якої 2 402,86 грн 3% річних та 9 331,72 грн інфляційні втрати;
- вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача понесені судові витрати: щодо сплати судового збору в сумі 4 244,75 грн, комісії за сплату судового збору в сумі 86,63 грн та 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" меморіальним ордером від 26.02.2021 №7873 здійснено повне погашення суми основного боргу перед Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною, що виник на підставі Договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №1/14/08/20 від 14.08.2020 в сумі 271 248,60 грн.
Протокольною ухвалою від 04.03.2021, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/408/21 до 24.03.2021 на 15:00 год.
Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 24.03.2021 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду.
23.03.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою від 24.03.2021 провадження у справі №912/408/21 в частині стягнення 271 248,60 грн основного боргу закрито за відсутністю предмета спору.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності такого представника.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.03.2021 судом досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.
14.08.2020 між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" укладено Договір суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №1/14/08/20 (далі - Договір, а.с. 6, 7), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором та згідно статті 805 Цивільного кодексу України, орендар зобов'язується передати суборендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а суборендар зобов'язується прийняти техніку орендаря та сплачувати орендарю суборендну плату за її використання.
Згідно п. 3.1, 3.2 Договору техніка повинна бути передана орендарем та прийнята суборендарем в момент підписання Акту приймання - передачі або в інший термін, додатково погоджений сторонами. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням суборендаря. Передача техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання - передачі. Акт приймання - передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками суборендаря та орендаря (за наявності у орендаря печатки).
За п. 4.2 Договору строк суборенди (строк використання техніки): з моменту підписання акту приймання - передачі техніки та закінчується в момент підписання акту повернення (дати вказані на актах).
Умовами п. 5.1, 5.4 Договору визначено, що суборендна плата за Договором визначається у Додатковій угоді до Договору, що є його невід'ємною частиною. Розрахунок за даним Договором здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту підписання сторонами фінального акту приймання - передачі наданих послуг з оренди.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
14.08.2020 між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" підписано Додаткову угоду до Договору суборенди №1/14/08/20 (далі - Додаткова угода) за п. 1 якої сторони дійшли згоди, що суборендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з суборенди, сплачених суборендарем орендарю протягом дії Договору на підставі Актів приймання - передачі наданих послуг, та визначили показники її розрахунку.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що орендна плата визначається за один гектар збирання соняшнику - 583,33 грн/га без ПДВ.
Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно Акту приймання - передачі техніки від 23.08.2020 Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" комбайн зернозбиральний New Holland CX 6090, 2017 року випуску та жатку зернову для збирання соняшнику Moresil, 7,6 м. (а.с. 9)
Вказану техніку Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" повернуто Фізичній особі-підприємцю Матолі Лілії Олегівні за Актом приймання - передачі техніки (повернення) від 25.09.2020. (а.с. 9)
Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
За Актом надання послуг № 30 від 25.09.2020 підписаного сторонами, техніка перебувала у суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" 34 доби, а тому суборендна плата за Договором склала 271 248,60 грн. (а.с. 10).
Згідно позиції позивача, відповідач вказану суму суборендної плати вчасно не сплатив, а тому позивачем було направлено на адресу відповідача Досудову вимогу вих. № 2 від 28.12.2020 про стягнення заборгованості у якій вимагав сплатити борг в сумі 271 248,60 грн в триденний термін з моменту її отримання. Докази надсилання вказаної вимоги та її отримання відповідачем наявні у матеріалах справи. (а.с. 11-14)
Як стверджує позивач, відповідач повинен був провести повну оплату у строк до 09.10.2020, а тому із 12.10.2020 він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відсутність оплати відповідачем суборендної плати стала підставою для звернення із позовом до суду про стягнення суми основного боргу у розмірі 271 248,60 грн, а також 3 % річних у розмірі 2 402,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 9 331,72 грн.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.
За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 вказаної статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором суборенди.
Оренда майна у сфері господарювання передбачає укладення договору оренди майна, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).
Згідно частин 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Згідно з частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 286 Господарського кодексу України встановлює, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №1/14/08/20 від 14.08.2020 позивач передав відповідачу у суборенду техніку з екіпажем, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання передачі техніки від 23.08.2020 підписаного сторонами.
Повернення техніки, яка перебувала у суборенді відповідача підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання передачі техніки (повернення) від 25.09.2020, підписаного сторонами.
Таким чином, техніка вважається повернутою позивачу у порядку встановленому п. 4.2. Договору - 25.09.2020.
Задля дотримання умов п. 5.4. Договору, сторонами 25.09.2020 підписано Акт надання послуг № 30 на загальну суму 271 248,60 грн. Жодних заперечень або зауважень до вказаного акту сторонами не застережено.
Разом з тим, п. 5.4 Договору визначено строк для здійснення розрахунків за даним Договором наступним чином: розрахунок здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту підписання сторонами фінального Акту приймання - передачі послуг з оренди.
Господарський суд розцінює Акт надання послуг № 30 від 25.09.2020, як фінальний акт приймання - передачі послуг з оренди в розумінні положень п. 5.4 Договору.
Крім того, господарський суд звертає увагу, що сторонами задля обрахунку строків здійснення розрахунків визначено робочі дні.
Згідно ст. 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Відповідно до ст. 67 Кодексу законів про працю України загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
Також, статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено, що 14 жовтня - День захисника України, тобто святковий день.
Отже, оскільки Акт надання послуг № 30 підписано сторонами 25.09.2020, із врахуванням вищенаведених положень законодавства, останнім днем для оплати відповідачем суборендної плати було 16.10.2020, а тому прострочення відповідача почалось із 17.10.2020.
Додатково суд зауважує, що представником позивача додано до матеріалів справи докази оплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 271 248,60 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 7873 від 26.02.2021.
Враховуючи відсутність між сторонами предмета спору у зв'язку зі сплатою відповідачем заявленої позивачем суми основної заборгованості, господарський суд ухвалою від 24.03.2021 закрив провадження у цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язанням зі сплати грошових коштів є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), є грошовим зобов'язанням, що випливає зі змісту ст. ст. 524, 533 Цивільного кодексу України.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3 % річних нарахованих позивачем за період з 12.10.2020 по 27.01.2021 на суму боргу 271 248,60 грн у розмірі 2 402,86 грн, господарський суд встановив, що останнім неправильно обрано дату початку періоду здійснення таких розрахунків, в той час як правильною датою буде 17.10.2020.
Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 17.10.2020 по 27.01.2021 на суму боргу 271 248,60 грн, господарський суд встановив, що останні складають 2 291,69 грн та підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивачем нараховано втрати від інфляції за період жовтень 2020 - січень 2021 на суму боргу 271 248,60 грн у розмірі 9 331,72 грн.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції зроблений позивачем господарський суд встановив, що останнім неправильно обрано період таких нарахувань, тоді як правильним буде листопад 2020 - січень 2021. Однак, заявлена позивачем до стягнення сума втрат від інфляції у межах можливих нарахувань, а тому останні підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" підлягають задоволенню частково у розмірі 11 623,41 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив суму основного боргу в повному розмірі після звернення позивача із позовом до суду та після відкриття провадження у справі. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4 244,75 грн покладаються на відповідача.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 86,63 грн комісії за сплату судового збору.
Як визначено ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2021 між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною та адвокатом Повідайчиком Олегом Івновичем укладено Договір - доручення про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) (далі - Договір - доручення) за п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе надати такі адвокатські послуги: проведення позовної роботи з метою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" заборгованості, яка виникла на підставі Договору №1/14/08/20 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 14.08.2020 та випливає з вказаного договору (з усіма можливими нарахуваннями та санкціями).
За п. 1.2 Договору - доручення, предметом цього договору є підготовка позову та представництво замовника в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 1.3 Договору - доручення до послуг, що входять в предмет цього договору належать: інтерв'ювання замовника, дослідження й відібрання доказів, вивчення судової практики, обрання ліній захисту замовника та оцінка перспектив справи, підготовка та спрямування позову до суду, представництво інтересів замовника в суді та інші послуги необхідні для досягнення завдання замовника відповідно до п.1.1 договору.
Пунктом 2.1., 2.2 Договору - доручення визначено, що за надані послуги згідно п. 1.1., 1.3. Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 14 000,00 грн. Оплата виконується перед підписанням договору. Підписання сторонами договору підтверджує факт оплати в розмірі вказаному в п.2.1 договору.
Згідно п. 6.1 Договору - доручення даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання, але не довше ніж до 31.12.2022.
03.03.2021 між Фізичною особою-підприємцем Матолою Лілією Олегівною та адвокатом Повідайчиком Олегом Івановичем підписано Акт прийняття - передачі наданих послуг (а.с. 41), згідно якого адвокатом в межах надання послуг за договором проведено таку роботу: інтерв'ювання клієнта, консультування щодо правової ситуації, вивчення документів, обрання можливих ліній захисту прав та законних інтересів, відбір доказів, оцінка перспектив, узгодження позиції з клієнтом, проведення розрахунків, підготовка позовної заяви, оплата судового збору, підготовка доказів, формування справи та направлення її відповідачу та суду.
Вартість наданих послуг, відповідно до п. 2.1. Договору становить 14 000,00 грн.
Підписанням даного Акту Сторони підтверджують, що Замовник (клієнт) провела оплату, а Адвокат (виконавець) отримав оплату відповідно до умов Договору (п. 2.2.) в сумі 14 000,00 грн. Претензій з приводу оплати Сторони одна до іншої не мають.
Вказані докази господарський суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/408/21.
Щодо стягнення 86,63 грн комісії за сплату судового збору перерахованої банку згідно квитанції про сплату № 4784 від 02.02.2021, господарський суд враховує наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік видів судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем у якості сплати комісії при сплаті суми судового збору, у розмірі 86,63 грн, є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У справі, що розглядається, клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відсутнє.
Таким чином, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 4 244,75 грн сплаченого судового збору, 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 86,63 грн судових витрат.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 8Ж, ідентифікаційний код 39046346) на користь Фізичної особи-підприємця Матоли Лілії Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 11 623,41 грн, з яких 2 291,69 грн 3% річних та 9 331,72 грн втрати від інфляції, а також 4 244,75 грн судового збору, 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 86,63 грн судових витрат.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення надіслати Фізичній особі-підприємцю Матолі Лілії Олегівні (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 8Ж).
Повне рішення складено 24.03.2021.
Суддя Г.Б. Поліщук