ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/9214.05.10
За позовомПриватного підприємства «Укрвторресурс»
доВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
простягнення 26 267,38 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Шуляр С.А. -дов. № 1 від 11.01.2010 року;
від відповідача: Корнієнко Л.О. -дов. № 112 від 01.04.2010 року;
Обставини справи:
Приватне підприємство «Укрвторресурс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 19 157,60 грн. -основного боргу, 5 229,65 грн. -пені, 1 132,94 грн. -інфляційних втрат та 747,28 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за Договором підряду № 545/19/14-08 від 13 серпня 2008 року.
Ухвалою від 19.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.
В судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 18 207,60 грн. -основного боргу, 5 229,56 грн. -пені, 1 132,94 грн. -інфляційних втрат, 747,28 грн. -3% річних та судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні заперечення на позов.
В судовому засіданні 12.04.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 23.04.2010 року.
В судовому засіданні 23.04.2010 року представник позивача подав заперечення до відзиву та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2010 року подав відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечував проти заборгованості.
Крім того, в судовому засіданні 23.04.2010 року суд розглянув клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в сумі заявлених позовних вимог.
Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.
У судовому засіданні 23.04.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.05.2010 року для оголошення повного тексту рішення.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2010 року оголошено повний текст рішення.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
13 серпня 2008 року між Приватним підприємством «Укрвторресурс» (підрядник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(замовник, відповідач) був укладений договір № 545/19/14-08 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах даного Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик і своїми силами виконати роботи з ремонту приміщень оздоровчого комплексу «Джерело»за адресою: місто Київ, Оболонський район (Пуща -Водиця), вул. Курортна, 4, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна сума Договору становить 404 890,80 грн., в тому числі ПДВ -67 481,80 грн.
Згідно з пунктом 2.2 Договору склад та вартість робіт за Договором визначено кошторисом, підписаним сторонами, який є невід'ємною частиною Договору та підтверджується актом здачі -приймання виконаних робіт, який підписується сторонами за результатом виконання робіт в повному обсязі.
Пунктом 2.6 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом 1 -ого місяця з моменту підписання сторонами акту здачі -приймання виконаних робіт.
Згідно з пунктом 3.1 Договору підрядник зобов'язується:
- на свій ризик, своїми силами і засобами, в повному обсязі, своєчасно виконати роботи, зазначені в пункті 1.1 Договору;
- при виконанні робіт вживати необхідних протипожежних заходів, заходів техніки безпеки та охорони навколишнього середовища, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, встановлених на підприємстві замовника, не завдавати шкоди майну замовника;
- усунути недоліки та дефекти, виявлені при прийманні робіт, а також виконувати гарантійні зобов'язання та інше;
Відповідно до пункту 3.3 Договору замовник зобов'язується:
- оплатити роботи згідно з умовами Договору;
- підготувати об'єкт до виконання робіт та надати підряднику необхідну документацію;
- забезпечити охорону матеріалів, обладнання та механізмів підрядника, якщо вони передавались замовнику на зберігання за відповідним актом, підписаним сторонами.
Пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Додатковою угодою № 1 до Договору підряду № 545/19/14 -08 від 13.08.2008 року сторони збільшили вартість робіт, зазначених у п. 1.1 Договору на 42 980,00 грн., в тому числі ПДВ -7 163,33 грн. Пункт 2.1 Договору виклали в наступній редакції: «Загальна сума Договору становить 447 870,80 грн., в тому числі ПДВ -74 645,13 грн.»
Пунктом 1.3 Додаткової угоди № 1 сторони узгодили, що у зв'язку із збільшенням обсягу робіт, пункт 4.1 Договору виклали в наступній редакції: «Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 Договору в термін до 31.05.2009 року».
На виконання умов Договору позивач виконав роботи з ремонту приміщень оздоровчого комплексу «Джерело»за адресою: місто Київ, Оболонський р -н (Пуща - Водиця), вул. Курортна, 4 на загальну суму 447 716,00 грн., що засвідчується актами за формою КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 111 759,60 грн., за грудень 2008 року на суму 267 249,60 грн., за грудень 2008 року на суму 16 798,80 грн., № 1 за травень 2009 року на суму 36 109,20 грн., № 2 за травень 2009 року на суму 6 870,80 грн., № 3 за травень 2009 року на суму 8 928,00 грн. та довідками про вартість виконаних робіт за вересень 2008 року на суму 111 759,60 грн., за грудень 2008 року на суму 267 249,60 грн., за грудень 2008 року на суму 16 798,80 грн., за травень 2009 року на суму 36 109,20 грн., за травень 2009 року на суму 6 870,80 грн., за травень 2009 року на суму 8 928,00 грн. (типова форма № КБ-3).
В свою чергу відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 429 508,40 грн., на доказ чого надано банківські виписки від 02.09.2008 року на суму 30 000,00 грн., від 15.10.2008 року на суму 80 000,00 грн., від 16.10.2008 року на суму 1 759,60 грн., від 11.12.2008 року на суму 16 798,80 грн., від 12.12.2008 року на суму 50 000,00 грн., від 28.01.2009 року на суму 50 000,00 грн., від 30.01.2009 року на суму 20 000,00 грн., від 19.02.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 20.02.2009 року на суму 5 000,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 20 000,00 грн., від 12.03.2009 року на суму 20 000,00 грн., від 20.03.2009 року на суму 5 000,00 грн., від 29.04.2009 року на суму 15 000,00 грн., від 19.05.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 28.05.2009 року на суму 35 000,00 грн., від 22.06.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 03.07.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 30.07.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 23.09.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 22.10.2009 року на суму 5 000,00 грн., від 27.10.2009 року на суму 5 000,00 грн., від 27.11.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 08.04.2010 року на суму 950,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 18 207,60 грн.
05 березня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 52 з вимогою погасити існуючу заборгованість за виконані роботи, що підтверджується фіскальним чеком № 4378 від 05.03.2010 року та описом вкладення у цінний лист, однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 207,60 грн.
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В свою чергу відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що директор Департаменту соціального розвитку Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»Костеріна Н.Л. був не уповноваженим на підписання Додаткової угоди № 1 до Договору підряду № 545/19/14-08 від 13.08.2008 року, а акти виконаних підрядних робіт не мають юридичної сили, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів.
Однак, вищезазначені твердження судом до уваги не приймаються, оскільки акти виконаних підрядних робіт за період з січня по липень 2009 року (копії яких наявні в матеріалах справи) з боку відповідача підписані та частково ним оплачені, а тому Договір, Додаткова угода № 1 та акти виконаних підрядних робіт є схваленими в розумінні статті 241 ЦК України.
Інші доводи відповідача також, судом до уваги не приймаються, оскільки належним чином не доведені та спростовані наявними матеріалами справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18 207,60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач керуючись статтями 611, 610 ЦК України та статтею 231 ГК України, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 5 229,56 гривень.
Відповідно до положень ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а стаття 231 ГК України застосовується лише за наявності специфічного суб'єктного складу чи правовідносин, до яких даний спір не відноситься, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того слід зазначити, що частина 6 статті 231 ГК України визначає лише розмір штрафних санкцій, які можуть встановлюватись сторонами, а не обов'язок їх сплати.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 747,28 грн. та 1 132,94 грн. -інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(місцезнаходження: 01015, м. Київ, Печерський р-н, вул. Лейпцизька, 1 -А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Приватного підприємства «Укрвторресурс»(місцезнаходження: 02222, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Пухівська, 1 -А; фактична адреса: 04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 19-Г, к. 79, код ЄДРПОУ 30634794) 18 207 (вісімнадцять тисяч двісті сім) грн. 60 коп. -основного боргу, 1 132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 94 коп. -інфляційних втрат, 747 (сімсот сорок сім) грн. 28 коп. -3% річних, 200 (двісті) грн. 88 коп. - державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 25 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.М. Спичак