ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/9122.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»
До Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
Про стягнення 230 199,98 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Нестеров Ю.О. -директор, протокол № 10 від 30.03.00.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»до Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № б/н оренди приміщення від 12.03.08. в сумі 230199,98 грн. (212865,79 грн. -основний борг, 11512,31 грн. -пеня, 4144,37 грн. -інфляційні втрати, 1677,51 грн. -3% річних).
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті орендної плати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.10. порушено провадження у справі № 30/91, розгляд справи було призначено на 18.03.10. о 15-40.
15.03.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 382589,97 грн. - суму заборгованості, 24291,05 грн. - пені, 27321,01 грн. - інфляційного збільшення, 3857,55 грн. - 3 % річних.
Представник відповідача в судове засідання 18.03.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.10. про порушення провадження у справі № 30/91 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/91 відкладено на 22.04.10. о 12-30.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.10. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк», та замінено його правонаступником -Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк».
22.04.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 422656,79 грн. - суму заборгованості за період з липня 2009 р. по квітень 2010 р., 24291,05 грн. - пені, 27321,01 грн. - інфляційного збільшення, 3857,55 грн. - 3 % річних, 4149,00 грн. -витрат позивача в зв'язку з реалізацією ним процесуальних прав.
Представник відповідача в судове засідання 22.04.10. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.10. не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 22.04.10. представник позивача підтримав свої збільшені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
12.03.08. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» (далі - Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»(далі - Орендар) було укладено Договір оренди (далі -Договір) , відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в Орендодавця в оренду на весь строк оренди вбудовані нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 150, загальною площею 71,90 кв. м., в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-4.
Згідно пункту 2.1 Договору встановлено, що строк оренди за Договором починається від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщень та продовжується протягом 5 (п'яти) років від Дати початку (далі -Строк оренди). Орендар має переважне право продовжити Строк оренди на наступних 5 років або укласти новий Договір оренди строком на 5 років на тих самих умовах.
Як встановлено п. п. 2.2-2.3 Договору, Орендодавець передає приміщення Орендарю, а Орендар приймає приміщення від Орендодавця за актом приймання-передачі приміщень на пізніше ніж 19.03.08.
Після закінчення строку оренди, або в разі дострокового припинення орендних відносин Орендар повертає Орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, у стані не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування Орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені Орендарем за згодою Орендодавця.
З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщень, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання Орендарем у користування фіксується сторонами в Акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками сторін.
Відповідно до матеріалів справи, 17.03.08. позивачем у відповідності до Акту приймання-передачі приміщень було передано відповідачу приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 150, загальною площею 71,90 кв. м.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Орендодавець погоджується, що Орендар може за власний рахунок, без зарахування у рахунок орендної плати переплановувати, вдосконалювати та іншим чином переробляти приміщення для цілей оренди, аби приміщення влаштовували Орендаря. Орендар зобов'язаний усі перебудови, які тягнуть за собою зміну приміщення, належним чином погоджувати з відповідними органами, та зареєструвати у БТІ.
У відповідності до п. 8.3 Договору, Орендар має право розірвати Договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за три календарні місяці до бажаної дати такого розірвання.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.09 Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»заяву № 447 ГО, відповідно до якої відповідач повідомляє позивача про розірвання Договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою Орендаря, та зазначає, що користування орендованими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 150 припиняється з 01.05.09.
Таким чином, позивач зазначає, що Акт приймання-передачі (повернення) приміщення від відповідача позивачу на теперішній час не підписано, оскільки збоку Орендаря у приміщенні була здійснена зміна планування, яка призвела до зміни цільового призначення приміщення, невідповідності плану технічного паспорту БТІ, паспорту фасаду будівлі, та посилається на те, що саме з цих підстав позивач не може прийняти приміщення, про що неодноразово повідомляв у своїх листах (копії містяться в матеріалах справи).
У відповідності до п. 3.1 Договору, починаючи з Дати початку, Орендар сплачує орендну плату за приміщення.
Як встановлено п. 6.1.1 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Згідно п. п. 3.3, 3.5 Договору, сума щомісячної орендної плати складає суму у гривнях, що еквівалентна 3 750,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку Орендодавцем. Орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди на який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури Орендодавця.
Як зазначає позивач, оскільки на теперішній час Акт приймання-передачі не підписано, Договір оренди є чинним, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату.
Але як зазначає позивач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України відповідач свої зобов'язання по сплаті орендних платежів та комунальних послуг не виконує.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були виставлені наступні рахунки-фактури: № С/ТД-00320, № С/ТД-00321, № С/ТД-00360, № С/ТД-00398, № С/ТД-00432, № С/ТД-00484, № С/ТД-00510, № С/ТД-00535, № С/ТД-13358, № С/ТД- 13405, № С/ТД-13469, № С/ТД-13528.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови Договору.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що відповідачем завищено суму боргу, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті орендної плати та комунальних послуг в сумі 422 656,17 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 9.3 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 24291,05 грн. - пені.
Відповідно до п. 9.3 Договору, сторонами було погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати орендної плати та комунальних послуг, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму пені, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13154,68 грн. -пені.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 27321,01 грн., та 3857,55 грн. -3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму збитків від інфляції та 3 % річних, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18340,15 грн. -збитків від інфляції, та 3470,79 грн. - 3 % річних.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4149,00 грн. витрат позивача у зв'язку з реалізацією процесуальних прав, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що 4149,00 грн. не є іншими витратами, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 625, 629, 762, 771 Цивільного кодексу України, ст. 188, 193, 216, 218, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС»(83114, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Щорса, 81А, код ЄДРПОУ 25120188) 422 656 (чотириста двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн., 17 коп. - заборгованості по сплаті орендної плати та комунальним послугам, 13154 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн., 68 коп. -пені, 18340 (вісімнадцять тисяч триста сорок) грн., 15 коп. - збитків від інфляції, 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн., 79 коп. - 3 % річних, 4576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн., 21 коп. - державного мита та 225 (двісті двадцять п'ять) грн., 87 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 0, 62 коп. - заборгованості по сплаті орендної плати та комунальним послугам, 11136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн., 37 коп. -пені, 8980 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн., 86 коп. - збитків від інфляції, 386 (триста вісімдесят шість) грн., 76 коп. - 3 % річних, 4149,00 грн. - витрат позивача у зв'язку з реалізацією процесуальних прав - в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
повного тексту рішення
11.05.10.