ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/41512.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий канал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто Україна»
про стягнення 130 815,95 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Закусило Г.П.
від відповідача:Ярема Р.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий канал» (надалі -ТОВ «Новий канал») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто Україна»(надалі -ТОВ «Престиж Авто Україна») про стягнення 130 815,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору підряду №62/2006 від 23.03.2006 р. позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків фактур оплатив надані відповідачем послуги у вигляді ремонтних та тюнінгових робіт у розмірі 1 093 818,50 грн., а відповідач в порушення умов договору надав позивачу акти здачі-прийняття виконаних робіт на суму 970 531,56 грн. Позивач вказує, що роботи на суму 123 287,00 грн., яка є різницею між оплаченими рахунками-фактурами та підписаними актами здачі-прийняття виконаних робіт відповідачем не були надані, а тому позивач згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 123 287,00 грн. та 3% річних у розмірі 7 528,95 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.12.2009 р.
В судових засіданнях 28.12.2009 р. та 20.01.2010 р. оголошено перерви до 20.01.2010 р. та 17.02.2010 р. відповідно.
20.01.2010 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано письмовий відзив, в якому останній проти позовних вимог заперечив в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що кошти сплачені на підставі договору, а відтак твердження про відсутність правової підстави є хибним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2010 р. розгляд справи відкладено до 03.03.2010 р. у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
В судових засіданнях 03.03.2010 р. та 15.03.2010 р. оголошувалася перерва до 15.03.2010 р. та 17.03.2010 р. відповідно у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.
16.03.2010 р. через канцелярію суду відповідачем подано лист б/н від 16.03.2010 р. до якого додано копії акту №ОУ-520 від 29.12.2006 р. та акту №ОУ-832 від 29.12.2006 р. на загальну суму 123 287,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2010 р. розгляд справи відкладено до 31.03.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування у відповідача оригіналів актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000520 та №ОУ-0000832, явку представників сторін визнано обов'язковою.
30.03.2010 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2010 р. розгляд справи відкладено до 14.04.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про надання оригіналів актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000520 та №ОУ-0000832. Повторно зобов'язано відповідача надати оригінали актів, явку представників сторін визнано обов'язковою.
В судове засідання 14.04.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000520 та №ОУ-0000832 не надав, доказів поважності причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не надав.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2010 р. розгляд справи відкладено до 12.05.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про надання оригіналів актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000520 та №ОУ-0000832. Зобов'язано відповідача надати оригінали актів, явку представників сторін визнано обов'язковою.
14.04.2010 р. господарським судом м. Києва винесено окрему ухвалу з метою усунення відповідачем порушення законності та виконання вимог ухвал суду у справі. Підставою для прийняття окремої ухвали стало зловживання відповідачем процесуальними правами в частині неподання витребуваних судом документів.
В судове засідання 12.05.2010 р. представник позивача з'явився, підтримав заявлене 30.03.2010 р. клопотання про призначення експертизи та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000520 та №ОУ-0000832 не надав, вказує на неможливість їх знаходження. Проти призначення судової експертизи не заперечує.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 130 815,95 грн. на підставі ч. 2 ст. 625, ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Пунктом 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 р. визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до п.1.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК України та наведеного в підпункті 1.1 пункту 1 цього листа.
Пунктом 1.1 вказаного листа визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд виходить з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
В даному випадку, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову може бути забезпечена шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позовних вимог.
Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладення арешту на майно в межах суми позову) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову -забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Із змісту роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
При цьому, суд враховує факт винесення судом окремої ухвали від 14.04.2010 р. у зв'язку із зловживанням відповідачем процесуальними правами (неявки в судові засідання 17.03.2010 р., 31.03.2010 р., 14.04.2010 р. та неподання витребуваних оригіналів актів на виконання вимог ухвал суду від 17.03.2010 р., 31.03.2010 р., 14.04.2010 р., неподання оригіналу актів у судовому засіданні 12.05.2010 р., твердження позивача про підробку копій актів шляхом їх монтажу), спрямованим на затягування судового процесу, а враховуючи необхідність призначення у справі судової експертизи, що зумовить спрямування справи на значний строк до експертної установи -за вказаний час майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути до моменту виконання рішення (у випадку задоволення позову). Тобто, існує імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду (у випадку задоволення позову) у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Також суд відзначає, що предметом позову є стягнення коштів, проте накладення арешту на кошти відповідача може ускладнити ведення ним господарської діяльності, а тому розумним є накладення арешту на майно відповідача, що з одного боку не призведе до перешкоджання господарської діяльності відповідача, а з іншого боку може забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову, тобто забезпечується збалансованості інтересів сторін. До того ж в матеріалах справи відсутні докази існування у відповідача грошових коштів у розмірі ціни позову, а зі слів представника відповідача відповідач має майно.
За таких обставин, суд вважає за необхідне за власної ініціативи вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Престиж Авто Україна" в межах суми 130 815,95 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Україна " (юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтерська, 35-А; фактична адреса: 03039, вул. Деміївська, 5-а; ідентифікаційний код 32559379) у межах суми 130 815,95 грн.
2. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 12.05.2010 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 12.05.2013 р.
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 25; ідентифікаційний код 23530545).
4. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Авто Україна" (юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтерська, 35-А; фактична адреса: 03039, м. Київ, вул. Деміївська, 5-а; ідентифікаційний код 32559379).
Суддя Р.В.Бойко