Справа № 2 - а - 698/2010
25 травня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Яценка В.В.
при секретарі Очередько Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області про проведення перерахунку пенсії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Лубенському районі про визнання дій неправомірними та перерахунок пільгової пенсії.
У позові вказав, що він у 1986 році у складі в/ частини 61606 Лубенського гарнізону приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Із 02.03.2009 року йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», як інваліду 2 групи, захворювання пов»язане з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з розміром якої не погоджується, так як він не відповідає вимогам ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з чим звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в чому йому було відмовлено.
Прохає суд визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області щодо призначення та проведення перерахунку йому пенсії згідно ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Лубни, Полтавської області призначити та виплатити йому, як інваліду 2 групи пенсію у відповідності до ч.4. ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не нижчу 8 мінімальних пенсій за віком з розрахунку пенсії з урахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення з 02 березня 2009 року. Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії, як інваліду 2 групи відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення з 02 березня 2009 року.
Заявою від 05.05.2010 року позовні вимоги підтримав повністю, прохає їх задовольнити, справу прохає вирішити у його відсутність.
Представник Управління Пенсійного фонду в Лубенському районі в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви прохає справу слухати у його відсутність, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Суд, заслухавши представника позивача, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач, являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, маючи згідно довідки МСЕК від 02.03.2009 року 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безстроково, отримує пенсію, з розміром якої не погоджується, так як він не відповідає вимогам ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач, вважаючи невірним нараховану йому пенсію, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі про її перерахунок з моменту встановлення йому вперше інвалідності 02.03.2009 року, на що листом відповідача від 22.02.2010 року № 47/С-02 отримав відмову.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, … соціального захисту потерпілого населення закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону № 796-12 передбачено, що пенсії, віднесеним до категорії 1,2,3,4 постраждалих на ЧАЕС осіб встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-12 в усіх випадках розмір основної пенсії для інвалідів 3 та 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими відповідно 6 (шести) та 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інваліду 3 групи у розмірі - 50%, а 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно -правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає відмову відповідача у здійсненні призначення та перерахунку пенсії позивачу не законною, так як ч. 4 ст. 54, ст. 49, 50, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 54 Закони України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передбачають мінімальний розмір пенсії за віком на 2009 рік в розмірі 498 грн., Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 № 1646-17, передбачають прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність визначений з 01 листопада 2009 року в розмірі 573 грн, із 01 січня 2010 року - в розмірі 695 грн., з 01 квітня 2010 року - 706 грн.
За ст. 19, ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закони України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, а не постанови Кабінету Міністрів України, які звужують обсяг встановлених законом прав. Разом з тим при розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст. 8 Конституції України.
Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від сплати судового збору, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ЗУ “Про Державний бюджет України» на відповідний рік, ст.ст. 2, 11, 159-163 КАС ЦПК України, суд,-
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в призначенні та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1, постраждалому на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи пенсію у відповідності до ч.4. ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не нижчу 8 мінімальних пенсій за віком з розрахунку пенсії з урахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення з 02 березня 2009 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, постраждалому на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи додаткову пенсію у відповідності до ч.1. ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком з розрахунку пенсії з урахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення з 02 березня 2009 року.
Судові витрати щодо сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.
Суддя Лубенського міськрайонного суду В.В. Яценко