Справа № 2-а-738/10
06 травня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді - Гудкова С.В.,
при секретарі - Яценко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за період 2004 -2009 роки.
У позові вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має 2 групу інвалідності і відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року має право на пільги та компенсації в тому числі і на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивач звертався до Управління праці та соцзахисту населення з проханням зробити йому перерахунок та виплатити дану допомогу на оздоровлення, на що отримав відмову, яку вважає неправомірною.
Прохає поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, інтересів за період з 2004-2009 роки включно;
- визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради щодо перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення за 2004-2009 роки у відповідності з чинним законодавством;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради нарахувати йому, як інваліду 2 групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виходячи з розміру, встановленого ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, встановленого ЗУ „Про Державний бюджет України на відповідні роки недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2004 -2009 роки в розмірі 12441 гривня 60 копійок.
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА на його користь грошові кошти недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2009 роки в сумі 12441 гривня 60 копійок.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради позов не визнала, мотивуючи його тим, що виплати позивачу проводилися правильно у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України та ЗУ 'Про Державний бюджет України' за відповідні роки..
Представник відповідача - Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської держадміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому позовні вимоги позивача не визнає повністю, разом з тим прохає розглянути справу без своєї участі.
Представник відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому позовні вимоги позивача не визнає повністю, разом з тим прохає розглянути справу без своєї участі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і не заперечується відповідачами, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, має 2 групу інвалідності і відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року має право на пільги та компенсації в тому числі і на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС.
Згідно ч.7 ст.48 вказаного Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги.
Ст.ст. 8, 22 Конститутції України закріплюють принцип верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровленням особам, які віднесені до 1 категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат .
Щорічна допомога на оздоровлення Управлінням праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради позивачу виплачується з 2004 року. Раніше вона виплачувалася або по місцю роботи або по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій і тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню за 2004, 2005, 2007 роки*************.
На протязі 2004, 2005,2007, 2008 років позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах значно менших, ніж передбачено чинним законодавством України. Допомога йому нараховувалась на підставі Постанови КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З урахуваням вимог ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Суд також встановив, що стягнення не донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення з відповідача за 2006 рік не підлягає задоволенню, оскільки дія ч.4 ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ була зупинена на 2006 рік ЗУ „Про Державний бюджет України за 2006 рік”. Рішень Конституційного суду України щодо конституційності норми ЗУ „Про Державний бюджет України за 2006 рік” не приймалося.
Також стягнення не донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення з відповідача за 2008 рік не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем було виплачено ОСОБА_1 за 2008 рік допомогу на оздоровлення в розмірі 100 гривень 12.05.2008 року, тобто до прийняття рішення Конституційного Суду за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Що *********стосується виплати не донарахованої щорічної допомоги за 2009 рік, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет України за 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань , передбачених відповідними бюджетними програмами. Дана зміна не визнана неконституційною, а тому розмір нарахованої суми на оздоровлення за 2009р. проведено вірно, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Доводи відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЄС протирічить вимогам Конституції та Законів України.
Посилання відповідачів на пропущення позивачем річного строку звернення до суду не заслуговують увагу, оскільки позивач не відмовлявся від надання йому даної допомоги, отримував її частку, яку держава Україна виплачувала йому в порушення Конституції та Законів України, інтересу до належних йому сум не втратив, а також позовні вимоги щодо виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення стосуються майнових прав позивача, на які строки давності не розповсюджуються.
Відповідно до Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обґрунтоване сподівання на отримання такої допомоги в розмірі, визначеному ст. 48 цього Закону.
Оскільки обов'язок по нарахуванню допомоги законодавчо покладено на управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, то суд і покладає обов'язок на цей орган здійснити донарахування сум допомоги на оздоровлення на вказані вище роки та стягнути але з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА донараховані суми. З метою забезпечення інтересів Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації, яке фінансуються за рахунок держави, є її структурним підрозділом, позивач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.19, 22 Конституції України,
ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
ст.ст. 8-11, 71, 86 , 160 -163 КАС України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради нарахувати ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи по захворюванню пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виходячи із розміру, встановленого ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність встановленого ЗУ 'Про державний бюджет України на відповідні роки ' недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 роки з урахуванням виплачених сум допомоги.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здісненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА на користь ОСОБА_1 недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2004 , 2005, 2007, 2009 роки з урахуванням виплачених сум допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити..
Судові витрати щодо сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду С.В.Гудков