ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/14112.05.10
За позовомБілоцерківської міської лікарні № 2
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»
Простягнення 3 478,68 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судовому засіданні брали участь:
від позивача : Шутенко В.Ю. -дов. № б/н від 11.05.10 р.
від відповідача : не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Білоцерківської міської лікарні № 2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»про стягнення 3 478,68 грн. боргу, у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 02814 від 20.03.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.01 р. було порушено провадження у справі № 37/141, розгляд справи призначено на 12.05.10 р.
У судовому засіданні 12.05.10 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання 12.05.10 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0901917, згідно з яким відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі 31.04.10 р.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Білоцерківською міською лікарнею № 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 02814 від 20.03.08 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.
Умови зазначеного договору № К 02814 від 20.03.08 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 02814 від 20.03.08 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання; платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.
Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.
Пункт 10.2. договору № К 02814 від 20.03.08 р. передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.
Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № К 02814 від 20.03.08 р. щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Однак в січні -лютому 2009 р. автомобільні газонаповнювальні компресорні станції відповідача не здійснювали заправку автотранспорту позивача за пластиковою карткою, у зв'язку з чим Білоцерківська міська лікарня № 2 звернулась листом (вихідний № 212 від 03.03.09 р.) до ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»з проханням розірвати договір № К 02814 від 20.03.08 р. та повернути залишок грошових коштів у сумі 3 995,64 грн., яке було залишено без відповіді та реагування.
Білоцерківська міська лікарня № 2 повторно направила до ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»аналогічний лист (вихідний № 231 від 11.03.09 р.) та акт звірки взаєморозрахунків № 0000000326 від 02.03.09 р. за період з 01.01.09 р. до 26.02.09 р., згідно з яким залишок грошових коштів становив 3 478,68 грн.
Вищезазначений акт звірки взаєморозрахунків був підписаний відповідачем, проте лист був залишений без відповіді та реагування.
Білоцерківська міська лікарня № 2 направила ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»претензію (вихідний № 565 від 12.05.09 р.) з проханням повернути залишок грошових коштів у сумі 3 478,68 грн. протягом місяця з дня отримання даної претензії.
Відповідач отримав вищезазначену претензію 15.05.09 р., про свідчить штамп ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»з вхідним № 126 від 15.05.09 р., однак залишок грошових коштів не повернув.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 3 478,68 грн. боргу, у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 02814 від 20.03.08 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проте відповідач взяте на себе зобов'язання за договором № 02814 від 20.03.08 р. не виконав, грошові кошти не повернув.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3 478,68 грн., а відповідач визнав борг, про що свідчить підпис представника ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»на акті звірки взаєморозрахунків № 0000000326 від 02.03.09 р., то позов Білоцерківської міської лікарні № 2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
При подачі даного позову Білоцерківською міською лікарнею № 2 було сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до платіжного доручення № 82 від 19.02.10 р. в сумі 434,50 грн., тоді як, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», яка вступила в законну силу з 13.08.2009 року, передбачено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом господарських справ, для всіх позивачів складає 236,00 гривень.
За таких обставин зайво сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 198,50 грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 1011 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(03115, пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Білоцерківської міської лікарні № 2 (09112, вул. Семашка, 9, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 01994586) 3 478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 68 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. На підставі даного рішення повернути Білоцерківській міській лікарні № 2 (09112, вул. Семашка, 9, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 01994586) з Державного бюджету України витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 50 коп., що перераховані платіжним дорученням № 82 від 19.02.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачені.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.