ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/4526.04.10
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Божук Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Шупик О.А., довіреність № 266 від 12.03.2010 року;
від відповідача: Чабан К.І., довіреність від 22.09.2009 року;
У судовому засіданні 26.04.2010 року, за згодою представників позивача та відповідача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Уніка», позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ «НАСК «Оранта», відповідач) суми в розмірі 10 468, 74 грн., як відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Уніка»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 051008/0438/0004921 від 30.01.2008 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки HYUNDAI SONATA, державний номер АА 7847 ЕХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, а відповіді на претензію не надано, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 10 468, 74 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник про наявність доказів у спростування вимог позивача суду не повідомив, документів що підтверджують виплату на користь позивача суми заявленої до стягнення суду не надав.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
30.01.2008 року між позивачем та Дон Богданом Васильовичем було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 051008/0438/0004921 від 30.01.2008 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір страхування).
Об'єктом договору страхування є транспортний засіб HYUNDAI SONATA, державний номер АА 7847 ЕХ.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок нанесення збитків внаслідок страхових подій, зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 29.05.2008 року о 13 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Рогозівська, 6, а саме: відбулося зіткнення автомобілів марки HYUNDAI SONATA, державний номер АА 7847 ЕХ, яким керував Зварич В.П. та марки SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ, яким керував Стадніков В.Б.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди за заявою Дон Б. В. позивачем було перераховано на користь Дон Б. В. страхове відшкодування в розмірі 10 978, 74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 010601 від 22.07.2008 року, з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно договору № 051008/0438/0004921 від 30.01.2008 року Дон Б. В.»(копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 11479 від 17.07.2008 року, звітом № 637 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складеного 09.07.2008 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
ДТП сталася в результаті порушення водієм Стадніковим В.Б. вимог пункту 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2008 року, справа 3-20758/08 р.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10 978, 74 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю HYUNDAI SONATA, державний номер АА 7847 ЕХ, належить Дон Б.В. (зазначено у довідці ДАІ), цивільно-правова відповідальність вказаної особи застрахована ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/6656605.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ, підтверджується Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2008 року.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/6656605).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер АА 4680 АХ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6656605), а до ПАТ «Страхова компанія «Уніка»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 051008/0438/0004921 від 30.01.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/6656605) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -510, 00 грн.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ВАТ НАСК «Оранта»розмір збитків у сумі 10 468, 74 грн. (за вирахуванням франшизи -10 978, 74 грн. -510, 00 грн.) є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.
Доводи позивача відповідачем не спростовані, відповіді на пред'явлену позивачем регресну вимогу за вих. № 310 від 18.01.2010 року відповідач не надав, виплати не здійснив.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у розмірі 104, 69 грн. та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, р/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ідент. код 20033533) 10 468, 74 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 74 копійки) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 104, 69 грн. (сто чотири гривні 69 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.В. Котков
дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.