ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/62812.05.10
За позовом Приватного підприємства «Ветех»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача Кудрявцев О.В. (довіреність від 19.08.2009р.);
від відповідача Паламарчук Ю.М. (довіреність від 03.03.2010р.);
12.05.2010р. у судовому засіданні, після повідомлення сторін про наявність повного тексту судового рішення за згодою представників у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне підприємство «Ветех»(надалі ПП «Ветех», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний»(надалі ТОВ «Караван будівельний», відповідач) 1 421 577, 25 грн. основного боргу, 205 133, 60 грн. сума нарахованого індексу інфляції, 341 158, 90 грн. суми штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, разом 1 967 869, 75 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті поставленого обладнання за договором № 01-120508 від 12.05.2008р., у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків.
Відповідачем позову не визнано, надано відзив на позов у якому зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки прострочення в оплаті відповідачем не допускалось, а строк оплати поставленого обладнання станом на час розгляду справи не настав.
Як про те стверджує відповідач, позивач ніколи не повідомляв відповідача про готовність товару до відвантаження заводом виробником, та сторонами не підписувався акт приймання-передачі робіт за договором № 02-120508 від 12.05.2008р., у зв'язку з чим строк оплати платежів визначених п. 5.7.2 та 5.7.3 договору не настав.
Щодо нарахованих штрафних санкцій відповідач вказує на відсутність в договорі погоджень по сплаті штрафу за прострочення здійснення оплати поставленого товару, а надані в позовній заяві розрахунки суми нарахованого індексу інфляції та суми штрафу виконані з помилками та з порушенням вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні 26.04.2010р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту судового рішення.
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
12 травня 2008р. між ТОВ «Караван будівельний»та ПП «Ветех»укладено договір № 01-120508 у відповідності з яким постачальник (позивач у справі) зобов'язувався доставити і передати на умовах та у встановлені договором строки обладнання у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти товар у власність і оплатити його на умовах договору.
Додатком до договору є специфікація в якій визначені вид, кількість та ціна товару що погоджений до поставки за договором, що відповідає п. 1.2 договору. У додатках 2, 3 сторони домовились про збільшення суми договору погодивши до поставки додаткове обладнання.
Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується представленими до справи видатковими накладними від 26.05.2008р. № РН-0000143 на суму 275 249, 41 грн., від 02.06.2008р. № РН-0000144 на суму 294 723, 20 грн., № РН-0000145 на суму 196 571, 18 грн., № РН-0000146 на суму 223 922, 30 грн., № РН-0000147 на суму 229 353, 31 грн., № РН-0000148 на суму 221 125, 66 грн., від 03.06.2008р. № РН-0000154 на суму 249 981, 42 грн., від 04.06.2008р. № РН-0000158 на суму 246 746, 77 грн., від 05.06.2008р. № РН-0000160 на суму 415 751, 23 грн., № РН-0000161 на суму 400 351, 74 грн., № РН-0000162 на суму 3 739, 36 грн., від 11.06.2008р. № РН-0000167 на суму 7 917, 31 грн., від 17.06.2008р. № РН-0000169 на суму 315 783, 72 грн., від 19.06.2008р. № РН-0000174 на суму 16 977, 72 грн., від 20.06.2008р. № РН-0000175 на суму 12 979, 20 грн., від 10.07.2008р. № РН-0000200 на суму 21 254, 22 грн., від 22.07.2008р. № РН-0000216 на суму 43 019, 04 грн., від 09.09.2008р. № РН-0000259 на суму 16 094, 16 грн., № РН-0000260 на суму 23 664, 38 грн., передача зазначеного обладнання відповідачу, підтверджується проставленою печаткою товариства про їх отримання в накладних та відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 7.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли протягом його дії. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в періоді до 31.12.2008р. по здійсненим поставках обладнання, за вказаним договором суду не представлено, у зв'язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань та поставку товару в межах укладеного договору.
Згідно складеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 421 577, 25 грн. та у вказаному розмірі станом на час вирішення спору не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.
Акт звірки підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи, довідкою з банку за вих. 2299 від 16.09.2009р. (АКБ «Трансбанк») підтверджені дані наведені у акті стосовно отриманих платежів в оплату поставленого обладнання.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок здійснення розрахунків за договором погоджений у розділі 5 договору, зокрема згідно з п. 5.7 покупець зобов'язувався оплатити товар у такому порядку:
- 30% ціни товару, зазначеної у п. 5.3 у якості передоплати покупець сплачує протягом трьох банківських днів від моменту підписання договору (п. 5.7.1);
- 60% ціни товару покупець сплачує протягом двох банківських днів від моменту отримання документів, що засвідчують готовність товару до відвантаження заводом-виробником (п. 5.7.2);
- 10% ціни товару покупець сплачує протягом 14 календарних днів від моменту підписання акту приймання-передачі робіт, передбаченого договором № 02-120508 укладеного сторонами 12.05.2008р..
Враховуючи збільшення суми договору згідно підписаних між сторонами додатків № 2 від 26.05.2008р., № 3 від 08.07.2008р., суму сплачених коштів в оплату за договором та вартість поставленого обладнання, сума 30% ціни товару була сплачена відповідачем, а спір у даній справі підлягає вирішенню в частині стягнення з відповідача несплаченої суми заборгованості в розмірі 1 421 577, 25 грн., з яких 321 520, 53 грн. - 10% вартості поставленого обладнання (3 215 205, 33 грн.) та 1 100 056, 72 грн. - залишок несплачених 60% ціни товару.
З урахуванням п. 5.7.2 договору, спірну у даній справі суму в розмірі 1 100 056, 72 грн. відповідач зобов'язаний був сплатити протягом двох банківських днів з моменту отримання документів, що засвідчують готовність товару до відвантаження, і таких за твердженням відповідача ним не отримувалось.
Позивачем в обґрунтування настання строку оплати товару згідно з вказаним пунктом договору, представлено лист за вих. 01/26/05 від 26.05.2008р., який свідчить лише про його складення, а жодних належних доказів отримання такого листа відповідачем на вимоги суду (ухвали від 27.10.2009р., від 15.02.2010р.) не надано. Надана роздруківка листа електронної пошти свідчить лише про створення такого в електронному варіанті з датою направлення 30.05.2008р. 12:01, однак такий лист можливо створити в будь-який момент, зміст листа не містить посилань на договір, а жодних погоджень в договорі щодо прийняття до виконання за договором листів отриманих електронною поштою за відповідною електронною адресою не міститься, доказів отримання такого листа відповідачем суду не представлено.
Згідно з п. 5.7.3 договору, 10% ціни товару покупець мав сплатити протягом 14 календарних днів від моменту підписання акту приймання-передачі робіт, передбаченого договором № 02-120508 укладеного сторонами 12.05.2008р., однак як про те встановлено в ході судового розгляду справи, зазначений договір 12.05.2008р. № 02-120508 сторонами не складався, оскільки сторони не дійшли згоди стосовно його умов (письмова заява позивача представлена останнім на вимоги суду).
В свою чергу в силу положень договору (п. 8.3) будь-які зміни чи доповнення до договору оформлюються сторонами шляхом підписання відповідних письмових угод, які є невід'ємними частинами договору. Жодних належних доказів внесення змін до договору у встановленому договором порядку, зокрема до п. 5.7.3 суду не представлено, відповідних угод з цього приводу сторонами не складалось.
З врахуванням встановлених обставин, факт настання строку виконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції за договором № 01-120508 від 12.05.2008р. з боку позивача недоведений належними засобами доказування, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому судом жодним чином не заперечується факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки обладнання, що засвідчується представленими до справи видатковими накладними, однак в даному випадку п. 2.4 та п. 2.5 договору не врегульовано строк виконання зобовязання по оплаті поставленого обладнання для відповідача, а умови договору не містять обов'язку відповідача сплатити отриманий товар негайно у день його поставки за видатковими накладними. Судом також приймається посилання позивача на те, що обов'язок для оплати поставленого товару виникає у відповідача з моменту підписання останньої накладної, однак в даному випадку наявність такого обов'язку, у зв'язку з поставкою обладнання за договором, не заперечується з боку відповідача, а обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості в судовому порядку підлягає вирішенню з огляду на встановлення факту настання строку виконання такого обов'язку виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, строк настання платежу відповідної суми коштів має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки договір не містить положень щодо негайної оплати поставленого обладнання по факту оформлення останньої видаткової накладної.
Підписання між сторонами акту звірки станом на 31.12.2008р. також не свідчить про настання строку оплати, а лише підтверджує визнання відповідачем заборгованості у відповідній сумі на певну дату, і зі складанням акту звірки умови договору не пов'язують строк настання платежу.
З вимогою про оплату поставленого обладнання в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач до відповідача не звертався, доказів зворотнього суду не представлено, а надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього статтею 56 ГПК України, а не пред'явленням вимоги боржникові.
Зазначена позиція викладена зокрема і у п. 11 Листа Вищого господарського суду від 11.04.2005р., № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», також у відповідь на питання чи може вважатися надіслання позивачем копії позовної заяви відповідачеві вимогою виконання обов'язку в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, у п. 6 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006р., № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" зазначено, що передбачене статтею 56 ГПК надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у зазначеній нормі Цивільного кодексу України.
Факт виконання позивачем зобов'язань, що виникли з договору по поставці обладнання відповідачем не заперечується, наявність заборгованості перед позивачем у сумі 1 421 577, 25 грн. підтверджується матеріалами справи і суд жодним чином не заперечує право позивача на отримання належної оплати поставленого обладнання, натомість, виходячи зі встановлених обставин справи щодо відсутності підстав вважати таким що настав строк оплати спірної суми коштів на умовах договору № 01-120508 від 12.05.2008р., та ненадання доказів звернення позивача з вимогою до відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про оплату, суд вважає недоведеним факт настання строку виконання зобов'язань по оплаті поставленого обладнання станом на дату звернення позивача з позовом до суду. У зв'язку з цим вимоги позивача з підстав зазначених у позовній заяві задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 13.05.2010