ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/12412.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська насосна компанія»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергія Води»
про стягнення 1 536,72 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Захарченко А.В. -предст. за довір. №б/н від 22.03.2010р.;
від відповідача: не зявились; (Андрікевич С.С. -предст. за довір. №25 від 16.03.2010р. була присутньою в судовому засіданні 14.04.2010р.).
Рішення прийняте 12.05.2010, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні 14.04.2010 перервою по 12.05.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська насосна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергія води»про стягнення з відповідача на користь позивача штрафні санкції за Договором купівлі-продажу №0003 від 06.10.2009р. в розмірі 1 536,72 грн., а саме: 1425,00 грн. -штрафу, 111,72 грн. -пені, та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору №0003 від 06.10.2009 свої зобов'язання щодо поставки товару належним чином не виконав, прострочив поставку товару у зв»язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 було порушено провадження у справі №35/124, розгляд справи призначено на 22.03.2010.
22.03.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем поданий відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує.
В судовому засіданні 22.03.2010 представники сторін подали суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/124 від 03.03.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 №35/124, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений до 14.04.2010.
14.04.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на відзив на позов.
14.04.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зобов»язання позивача надати відповідачу копії додатків до позову.
В судовому засіданні 14.04.2010 представник відповідача надав суду додаткові документи до матеріалів справи.
16.04.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
06 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія»(далі покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергія Води»(далі продавець-відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу №0003 (далі Договір).
За цим Договором продавець зобов»язується передати покупцю товар відповідно до специфікації, яка є невід»ємною частиною цього договору. Покупець зобов»язується прийняти й оплатити поставлений товар (п.1.1 Договору).
Постачання товару здійснюється на умовах ЕХW згідно ІНКОТЕРМС 2000, якщо немає іншої домовленості сторін, оформлених додатковою угодою Покупець здобуває право власності на майно і несе пов»язаний з цим ризик (загибель, псування майна і т.д.) з моменту підписання і отримання відповідних документів на передане майно (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору товар повинен бути переданий покупцю в термін, зазначений в специфікації, яка є невід»ємною частиною даного Договору.
Сторони відповідно до цього Договору здійснюють взаємні розрахунки, що складаються з ціни товару (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.2.2. Договору ціни товарів, що поставляються, зміні не підлягають. Ціни товарів за кожною позицією номенклатури визначені в специфікації, що є невід»ємною частиною цього Договору. Загальна вартість товарів, що поставляється згідно з цим Договором, складає 28 501,00 грн. з ПДВ.
Покупець зобов»язується оплатити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 50% від загальної вартості товару, вказаного в специфікації, яка є невід»ємною частиною цього Договору, останні 50% покупець зобов»язується оплатити у термін 3-х банківських днів з моменту поставки товарів на склад продавця в м. Києві. Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну, вважається своєчасною. При здійсненні своєчасної оплати поставленого товару відсотки за право користування товарним кредитом не стягуються (п.2.3 Договору).
Згідно п.4.2 Договору за прострочення виконання своїх зобов»язань сторони сплачують неустойку в таких розмірах:
А) передача коштів -штраф 5% від не переданої в термін суми, а також подвійну ставку НБУ за кожний день прострочення.
Б) передача майна -штраф 5% від вартості не переданого в термін майна, а також подвійну ставку НБУ за кожний день прострочення.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до Специфікації №1 до Договору та видаткової накладної №ЕВ-0000549 від 12.11.2009 відповідач повинен був поставити позивачу товар (насоси СМ 100-660/А/ВАQE/1,5) в кількості 3 штук на загальну суму 28 500,01 грн. (з ПДВ). Але останнім даний товар було поставлено з простроченням строку поставки на 7 днів.
12.11.2009 позивач звернувся до відповідача із претензією №61 про сплату штрафних санкцій за порушення строків поставки, на яку була надана відповідь відповідачем та зазначені підстави затримки, а саме хвороба водія, який здійснював перевозку товару (лист №б/н від 17.11.2009). 19.11.2009 позивачем було повторно направлено відповідачу претензію про сплату штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без реагування.
Керуючись умовами Договору (п.4.2 Договору) позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню в розмірі 1536,72 грн. та судові витрати.
Відповідач в своїх запереченнях підтвердив факт затримки поставки товару на сім днів, але зазначив, що дане прострочення виконання зобов»язання було викликане перешкодою поза контролем відповідача. Водій, який здійснював доставку обладнання з Італії (м.Местріно) в Україну (м. Київ), захворів на тяжку форму грипу та його було госпіталізовано 5 листопада 2009 року (Медицинська довідка №403 від 07.11.2009). Враховуючи той факт, що компанія -перевізник була з Закраптського регіону України, найти заміну водію було важко-всі водії були у лікарняних відпустках.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Якщо строк виконання зобов'язання не встановлено, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати його у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2009 відповідачем було виставлено позивачу рахунок №ЕВ-0001116 на оплату насосів СМ 100-660/А/ВАQE/1,5 в кількості 3 штук на загальну суму 28 500,01 грн. (з ПДВ).
06.10.2009 позивачем на підставі платіжного доручення №4 було здійснено оплату 50% за насоси згідно рахунку ЕВ-0001116 від 05.10.2009 в розмірі 14 250,01 грн. (з ПДВ).
12.11.2009 відповідачем відповідно до видаткової накладної №ЕВ-0000549 було поставлено вищезазначений товар позивачу (копія видаткової накладної наявна в матеріалах справи).
12.11.2009 позивачем було здійснено оплату 50% за насоси згідно рахунку ЕВ-0001116 від 05.10.2009 в розмірі 14 250,00 грн. (з ПДВ).
Позивач вважає, що відповідачем порушені умови Договору, а тому керуючись п.4.2 Договору, заявляє до стягнення штраф та пеню нараховані останнім відповідно до умов Договору.
Відповідачем в судовому засіданні було підтверджені обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, разом з тим, суд не може погодитись з вимогами позивача виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних в матеріалах документів, рахунок відповідачем позивачу був виставлений 05 жовтня 2009 року, тоді, як Договір був укладений між сторонами 06 жовтня 2009 року, тобто після виставлення даного рахунку. Із змісту даного рахунку вбачається, що в останньому відсутня підстава виставлення рахунку та визначений строк для сплати -08.10.20009.
На думку суду, даний рахунок не може бути пов»язаний із господарськими відносинами сторін за Договором №0003 від 06.10.2009, оскільки виставлений позивачу до укладення Договору. Видаткова накладна №ЕВ-0000549 від 12.11.2009 виставлена на підставі рахунку-фактури №ЕВ-0001116 від 05.10.2009. Відповідно до даної накладної товар отриманий представником позивача 12.11.2009 та остаточно оплачений 12.11.2009 згідно платіжного доручення №68 від 12.11.2009.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов'язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище рахунком та видатковою накладною не ґрунтуються на Договорі №003 від 06.10.2009.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано доказів того, що поставка товару була здійснена на виконання умов Договору №003 від 06.10.2009, а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу в розмірі 1536,72 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 536,72 грн. пені та штрафу є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Є. Літвінова