справа № 2-129/10
18 травня 2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Цвітайла П.В.,
при секретарі - Дрижирук ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Котельва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та на своє особисте утримання до досягнення дитиною трьох років;-
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень та на своє особисте утримання до досягнення дитиною трьох років в розмірі 500 гривень, обґрунтовуючи позов тим, що з лютого 2010 року сторони припинили спілкування та шлюбні відносини через те, що відповідач проживає окремо в с. Головурів Київської області, а також тим, що відповідач не приймає участі в вихованні та матеріальному забезпеченні сина.
У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала повністю, просить задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши суду, що між ними виникали непорозуміння стосовно місця проживання, а також того, що відповідач фактично взагалі не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні малолітнього сина. У зв'язку з цим позивачка наполягає на розірванні шлюбу, на примирення з метою збереження сім'ї не згодна. В теперішній час позивачка проживає разом зі своїми батьками та сином - ОСОБА_4.
При цьому, зазначила, що на момент розгляду справи спору про спільне сумісне майно подружжя, та місця проживання малолітнього сина в них не має, дане питання вони вирішать самостійно.
Відповідач - ОСОБА_2 позов визнав повністю і пояснив суду, що проживає окремо від позивачки і не підтримує з нею шлюбних відносин, бажання зберегти сім'ю не має, просить розірвати шлюб, аліменти на утримання сина сплачувати згоден у визначеному позивачкою розмірі, а на її особисте утримання платити взагалі не згоден. Зазначивши, що має мінливий заробіток, постійної роботи не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, проживає разом із своїми батьками.
Суд, системно дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
09 листопада 2007 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-КЕ № 038210, виданим цього ж числа, про що зроблено відповідний запис № 103 (а.с. 10).
У шлюбі сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 12 травня 2008 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, про що зроблено відповідний запис № 49 (а.с. 11).
Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Котелевської селищної ради Полтавської області за вих. № 938 від 24 березня 2010 року, крім позивачки, за адресою АДРЕСА_1, зареєстровані син - ОСОБА_4, батько - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_6 (а.с. 12).
Згідно з довідкою, виданою управлінням праці та соціального захисту населення № 152 від 23 березня 2010 року, позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку (а.с. 13).
Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області за вих. № 448 від 05 травня 2010 року, крім відповідача, за адресою АДРЕСА_1, зареєстровані батько - ОСОБА_7, мати - ОСОБА_8, сестра - ОСОБА_9 (а.с. 37).
Згідно з довідкою, виданою Бориспільським міськрайонним центром зайнятості за вих. № 514 від 26 квітня 2010 року, ОСОБА_2, станом на 26.04.2010 року не зареєстрований у центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу (а.с. 36).
Відповідач - ОСОБА_2 має статус громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчудження, що підтверджується фотокопією посвідчення серії НОМЕР_4 від 04.06.1993 року (а.с. 29).
Стосовно позовної вимоги щодо розірвання шлюбу.
Судом в ході судового засідання встановлено, що спору про спільне сумісне майно подружжя та місця проживання малолітнього сина на момент розгляду вище зазначеної цивільної справи у сторін не має, що не заперечується позивачкою і відповідачем. Згідно з вимогами ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Частиною ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин все вище викладене приводить суд до переконання, що дана позовна вимога позивачки - Позивачки ОСОБА_1., підлягає повному задоволенню, оскільки сторони фактично не підтримують подружніх відносин з лютого 2010 року, проживають окремо, позивачка та відповідач на примирення категорично не згодні, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, відповідача та їх малолітньому сину.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 600 гривень на місяць та на своє особисте утримання в розмірі 500 гривень на місяць, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вище викладене, відповідачем порушуються права малолітньої дитини сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на належне утримання до досягнення ним повноліття.
Статтею 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
При визначенні суми стягнення аліментів у твердій грошовій сумі суд, відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України враховує потреби дитини річного віку, матеріальну можливість позивачки щодо належного утримання дитини, матеріальне становище відповідача, обумовлене тим, що він в теперішній час ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує, працює епізодично по найму.
При цьому, суд враховує можливість відповідача утримувати самого себе, а також запевнення відповідача, який згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному позивачкою розмірі.
На думку суду з урахуванням всіх вище зазначених обставин, існуючого на час розгляду справи прожиткового мінімуму на дитину двохрічного віку, реальною для платоспроможності відповідача буде сума в 600 гривень щомісяця на утримання сина - ОСОБА_4 та 150 гривень на утримання матері - ОСОБА_1 до досягнення сином трирічного віку. Такий розмір аліментів буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам дитини та матері. Крім цього, суд виходить, також з того, що утримувати свою дитину зобов'язана також й мати.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн., та на своє особисте утримання до досягнення дитиною трьох років в розмірі 500 грн., частково, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивачки слід стягти судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по заяві про розірвання шлюбу (а.с. 1,2).
Позивачка відповідно до п. 5 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та ч. 3 ст. 81 ЦПК України звільнена від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а тому згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягти судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 90 (дев'яносто) гривень, оскільки позивачка витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи сплатила в сумі 30 гривень.
Сплату державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану покласти на сторони в рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 3 ЦК України, ст.ст. 104, 105, 110-112, 84, 180, 182, 184, Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити частково .
Шлюб, зареєстрований 09 листопада 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, за № 103 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою та жителькою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м. Чорнобиль Київської області, жителем АДРЕСА_2 - розірвати.
Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чорнобиль Київської області, жителя АДРЕСА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 25 березня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чорнобиль Київської області, жителя АДРЕСА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 3-річного віку у твердій грошовій сумі в розмірі 150 гривень, щомісячно, починаючи з 25 березня 2010 року.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягти з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі по 8 (вісім) гривень 50 копійок з кожного.
Стягти з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягти з ОСОБА_2 витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах, в розмірі 90 (дев'яносто) гривень.
Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
В повному обсязі рішення складено 21.05.2010 року _____________________________