ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/10312.04.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»
До Державного підприємства «Вугілля України»
Третя особа Державне підприємство «Львіввугілля»
Про стягнення 154 728,18 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Сапса Т.В., довіреність № 08-29 від 11.01.2010р.
від відповідача Гавага О.С., довіреність № 28-28/54-Д від 28.12.2009р.
третя особа не з'явився
Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі -відповідач) про стягнення з останнього 154 728,18 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 02-09/1-ЕН від 17.02.2009 р.
Ухвалою суду від 23.02.2010р. порушено провадження у справі № 1/103 та призначено розгляд на 19.03.2010р.
17.03.2010р. позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без представника позивача з додатками.
19.03.2010р. позивач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залучення до розгляду у справі клопотання про залучення до розгляду справи ІІІ особу.
Суд задовольнив клопотання відповідача про залучення ДП «Львіввугілля»у якості ІІІ особи без самостійних вимог.
Суд вирішив відкласти розгляд справи на 12.04.2010р. для залучення третьої особи до у часті у розгляді справи.
12.04.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвал суду, підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечив, підстави своїх заперечень виклав у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 02-02-09/1-ЕН від 17.02.09, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.
Пунктом 7.1 договору встановлювались граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та вологості.
На виконання умов договору 01.08.2009, 11.08.2009, 16.08.2009, 18.08.2009, 20.08.2009, 24.08.2009 року на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля, вантажовідправником якого було ДП «ЛЬвіввугілля»в загальній кількості 37121741,00 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю позивачем виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, оскільки фактична зольність вугілля значно перевищує гранично допустиму за договором.
Результати приймання спірного вугілля оформлені актами приймання вугілля №№ 5751 від 01.08.2009, 6034 від 11.08.2009, 6106, 6107 від 15.08.2009, 6153, 6155 від 18.08.2009, 6229, 6230, 6232, 6233 від 24.08.2009 складені та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, представниками ДП «Вугілля України», які діяли на підставі довіреності відповідача від 07.07.2009 року № 15-07/33Д.
У проведенні контрольного випробування спірного вугілля брали участь представники вантажовідправника, що діяли на підставі довіреностей від 02.01.2009 № 12/11, від 16.03.2009 ВМС № 402651, від 14.04.2009 № 15/776, від 13.05.2009 № 12/457.
Пунктом 3.4.5 договору встановлено, що покупець (позивач) має право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимі.
Телеграмами від 13.08.2009 №322, від 17.08.2009 № 325, від 19.08.2009 № 334, 335, від 21.08.2009 №340 від 25.08.2009 №№ 358-361 та факсограмами від 03.08.2009 №№ 292 та 06/2230, від 13.08.2009 №№ 315 та 06/2377, від 17.08.2009 №№ 323 та 06/2408, від 20.08.2009 №№ 06/2434, 06/2435, від 26.08.2009 № 06/2464 відповідач та вантажовідправник повідомлялись про те, що у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.
Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 03.08.2009, 14.08.2009, 18.08.2009, 21.08.2009, 26.08.2009, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36408608, 36408620, 36408627, 36408628, 36408630, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
У зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості позивач поніс збитків на загальну суму 154 728,18 грн., у вигляді сплати Укрзалізниці провізної плати, плати за користування вагонами, зборів за оформлення документів на повернення вагонів.
Пунктом 8.4 договору встановлено, що у випадку поставки неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля.
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилається претензія від 19.10.2009 № 119-164 на суму 123 361,84 грн., та від 26.10.2009р. № 119-170 на суму 31 365,54 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. Однак відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та без задоволення.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 154 728,18 грн. збитків завданих внаслідок поставки не якісного вугілля.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У судовому засіданні відповідач заперечив частково проти позовних вимог позивача, оскільки вважає, що облік простою має починатися з моменту отримання відповідачем телеграм про поставку неякісного вугілля.
Позивач проти наведеного заперечив, посилаючись на п. 8.4, п.8.6.4 договору, яким передбачено, що облік простою та повернення вагонів не залежить від направлення часу направлення телеграм.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 1547,28 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул. Козельницька 15, код ЄДРПОУ 2326955) 154 728 (сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 18 коп. - збитків; 1547 (одну тисячу п'ятсот сорок сім) грн. 28 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 12.05.2010р.)