ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/10614.04.10
Суддя Чебикіна С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фольксмоторс - ЛТД» про стягнення 9 192,05 грн. за участю представників позивача - Солодкої О.М., довіреність б/н від 04.02.2010р., відповідача -не з'явився,
У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 9 192,05 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.04.2010 року.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.2010 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення за №09582146.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з липня 2009 року по серпень 2009 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 6 867,68 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 761 від 21.07.2009р. на суму 4 392,10грн., № 870 від 19.08.2009р. на суму 2 475,58грн., що містяться в матеріалах справи.
Проте, відповідач отриманий на суму 6 867,68 грн. товар не оплатив і має заборгованість перед позивачем в розмірі 6 867 ,68 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
17.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати борг у розмір 6 867,68 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 6 867,68 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6 867,68 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої вугільної продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 214,24 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 40,64 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.
Вимога позивача про відшкодування збитків у вигляді витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.
Позивач щодо наявності причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань та збитками позивача обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колорит ЛТД»»було змушено звернутись до Фізичної особи-підприємця -Бурковської І.В. для отримання юридичних послуг.
Проте, віднесені до збитків витрати позивача, понесені на правове обслуговування Фізичною особою-підприємцем -Бурковською І.В., суперечить закону, зокрема, ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з порушеним правом цивільним.
Крім того, ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонам відшкодовуються тільки понесені ними витрати на послуги адвоката.
До того ж, витрати на юридичні послуги Фізичної особи-підприємця -Бурковської І.В., яка не є адвокатом, не відносяться і до складу судових витрат, оскільки ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за послуги лише адвоката, а не будь-якого представника сторони.
Отже, правові підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 000,00 грн. у вигляді оплати юридичних послуг відсутні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 79,04 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 182,87 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фольксмоторс-ЛТД»(04209, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, код 24256678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит ЛТД»(01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 26;) 6 867 (шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 68 коп. основного боргу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 24коп. інфляційної складової боргу, 40 (сорок) грн. 64коп. 3% річних, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна