ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/14129.04.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Весна»
до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»
про стягнення 101 763,00 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Надуялов В.В. (доручення від 04.03.2010р.);
Запорожець М.В. (доручення від 04.03.2010р.);
від відповідача : не з'явились.
В судовому засіданні 29 квітня 2010 року за згоди представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(надалі -відповідач, Банк) про стягнення заборгованості в розмірі 101 763,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за договорами банківських рахунків.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 08.04.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.04.2010р. Ухвалою від 22.04.2010р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 29.04.2010р.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
22 вересня 2005 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) (разом - сторони), було укладено договір банківського рахунку № 29 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір-1), відповідно до умов п. 1 якого в українських гривнях Банк відкрив Клієнту поточний рахунок (далі - Рахунок) №26006004029001 в українських гривнях.
05 липня 2006 року між сторонами було укладено договір банківського рахунку № 70 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір-2), за умовами п. 1 якого Банк відкрив Клієнту наступні поточні рахунки (надалі - Рахунки): №26001004029501 в доларах США та №26001004029501 в євро.
З положень Договорів вбачається, що Рахунки відкриваються для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, а також Банк зобов'язався приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з Рахунку.
16 червня 2009 року між сторонами було укладено договір на обслуговування бізнес пакету №31 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір-3), який визначає умови та порядок надання Банком комплексного обслуговування Клієнта по Бізнес пакету «Базовий», і в тому числі регулює відносини сторін при відкритті Клієнту поточних та прибуткових рахунків для зберігання коштів, та/або здійснення розрахунково-касових операцій (п. 2.1 Договору-3).
Позивач зазначає, що на підставі та в межах дії даних Договорів на його розрахункові рахунки надходили грошові кошти на загальну суму 101763,00 грн. (сто одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 00 копійок).
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2010р. позивач звернувся до відповідача з заявою №1054 про видачу готівки в розмірі 101763,00 грн. на придбання основних засобів (копія в справі). Відповідна вимога позивача відповідачем здійснена не була.
Внаслідок невиконання відповідної вимоги Банком Клієнт 09.03.2010р. надіслав на адресу відповідача претензію № 1 про видачу коштів з розрахункових рахунків №26001004029501 та №26001004029501 (копія в справі). Як стверджує позивач, відповідач в наданий йому 10-ти денний термін видачу готівки Клієнту не здійснив.
Станом на 18.03.2010р. залишок грошових коштів на поточному рахунку Клієнта становить 101 763,00 грн., що підтверджується довідкою №971 виданої Банком (копія в справі).
Відповідно до п. п. 2.3.3., 2.3.5. Договору-1 та Договору-2 Банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування та здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів НБУ.
Відповідно до пункту 4.1.3. Договору-3 Банк гарантує право Клієнта безперешкодного розпорядження коштами у відповідності до умов договору.
Згідно з п. 4.2.2. Договору-3 Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх Рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору.
Пунктом 4.3.4. Договору-3 встановлено, що Банк зобов'язаний забезпечити повне збереження та своєчасне повернення коштів.
Внаслідок невиконання відповідачем вимоги позивача щодо видачі йому залишку коштів з рахунку у розмірі 101 763,00 грн. у Банку утворилась заборгованість перед позивачем на відповідну суму залишкових грошових коштів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003р. за №1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання розпоряджень позивача про видачу грошових коштів з поточного рахунку останнього, які на ньому знаходяться.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
На час розгляду справи сума грошових коштів Баком Клієнту не видана.
З урахуванням всього вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення залишку коштів в розмірі 101 763,00 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача у розмірі 1 253,63 грн. (1 017,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок, 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна»(ідентифікаційний код: 30305270, адреса: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Набережно-Печерська дорога, будинок, 1, п/р 26006004029001 в філії ВАТ КБ «Надра» КРУ м. Київ, МФО 320564) грошові кошти в розмірі 101 763,00 грн. (сто одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 00 копійок) та судові витрати в розмірі 1 253,63 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят три гривні 63 копійки). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.