ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/44423.04.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс"
простягнення 66 834,32 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивачаКозачук М.П., за дов. № 5 від 04.01.2010 р.
від відповідачаПавличенко В.Л., за дов. № 23 від 20.04.2010 р.
У судовому засіданні 23.04.2010 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 1" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" про стягнення 64 727,04 грн. основного боргу, 8 882,69 грн. пені, 2 919,19 грн. інфляційних втрат та 1 132,74 грн. процентів річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором № 3 від 03.01.2008 р.
Ухвалою суду від 27.10.2009 р. порушено провадження у справі № 54/444, розгляд справи призначено на 11.12.2009 р.
Представники сторін у судове засідання 11.12.2009 р. не з'явилися, витребуваних судом документів не надали. Представником позивача через відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 11.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 20.01.2010 р.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 20.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 01.02.2010 р. розгляд справи призначено на 10.02.2010 р.
У судовому засіданні 10.02.2010 р. представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, яким позивач зменшив позовні вимоги на 10 827,34 грн. і просив стягнути з відповідача 53 899,70 грн. основного боргу, 8 882,69 грн. пені, 2 919,19 грн. інфляційних втрат та 1 132,74 грн. процентів річних. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить 66 834,32 грн. Заява прийнята судом до розгляду.
У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 10.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2010 р.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 05.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 06.04.2010 р. розгляд справи призначено 21.04.2010 р.
У судовому засіданні 21.04.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.04.2010 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд
Як свідчать матеріали справи, між Відкритим акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" були укладені договори постачання № 3 від 03.01.2008 р. та № 11/09 від 12.01.2009 р.
За умовами вказаних договорів позивач, як постачальник, бере на себе зобов'язання виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідача, як покупця, залізобетонні вироби, бетони та розчини та інші вироби (в подальшому продукція), а відповідач зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату продукції на умовах даного договору (пункт 1.1. договорів).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.
Пунктом 3.1. договорів передбачено, що позивач забезпечує виробництво та передачу відповідачу продукції партіями згідно письмових заявок і графіків відповідача протягом дії договору.
Позивач за накладними № 4820 від 31.01.2008 р., № 8892 від 31.01.2008 р., № 8922 від 31.01.2008 р., № 5035 від 29.02.2008 р., № 9079 від 29.02.2008 р., № 9780 від 31.0.2008 р., № 9877 від 31.03.2008 р., № 9849 від 31.03.2008 р., № 5191 від 31.03.2008 р., № 5503 від 30.04.2008 р., № 10203 від 30.04.2008 р., № 9976 від 14.04.2008 р., № 10331 від 12.05.2008 р., № 10812 від 27.06.2008 р., № 10811 від 27.06.2008 р., № 5700 від 30.05.2008 р., № 10508 від 30.05.2008 р., № 11325 від 31.07.2008 р., № 11778 від 14.08.2008 р., № 11871 від 29.08.2008 р., № 11872 від 29.08.2008 р., № 12404 від 31.10.2008 р., № 12462 від 31.10.2008 р., № 12573 від 03.11.2008 р., № 12574 від 11.11.2008 р., № 12724 від 28.11.2008 р., № 12922 від 30.12.2008 р., № 13215 від 26.03.2009 р., № 13265 від 31.03.2009 р., № 13365 від 30.04.2009 р., № ЗК-05Б13551 від 29.05.2009 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 806 004,29 грн.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі -цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Від імені відповідача товар за вказаними вище накладними був прийнятий уповноваженою особою відповідача за довіреностями серії ЯОД № 804164 від 04.01.2008 р., серії ЯОД № 804232 від 31.01.2008 р., серії ЯОД № 804334 від 01.03.2008 р., серії ЯОД № 804426 від 01.04.2008 р., серії ЯПЕ № 093175 від 01.06.2008 р., серії ЯПЕ № 093237 від 01.07.2008 р., серії ЯПЕ № 093316 від 01.08.2008 р., серії ЯПЕ № 093424 від 01.10.2008 р., серії ЯКН № 734821 від 01.11.2008 р., серії ЯКН № 734869 від 02.12.2008 р.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як пояснили представники сторін і свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, а частина заборгованості частково погашена товарними поставками, зокрема, за накладними № АС-0000016 від 30.11.2009 р. та № АС-0000021 від 30.12.2009 р.
Після звернення позивача із позовом до суду, відповідач 09.03.2010 р. частково сплатив суму боргу, перерахувавши позивачеві 20 000,00 грн.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами, станом на 22.04.2010 р. заборгованість відповідача становить 33 899,70 грн.
Враховуючи часткову сплату боргу відповідачем та відсутність у сторін неврегульованих питань щодо сплати боргу в цій частині, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині зазначених вимог підлягає припиненню відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 33 899,70 грн.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача 8 882,69 грн. пені за період з 01.03.2009 р. по 08.10.2009 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 6.3. договорів, якими передбачено, що за порушення термінів перерахування платежів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Крім цього, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 2919,19 грн. інфляційних втрат та 1132,74 грн. процентів річних.
Як свідчить наданий позивачем розрахунок, позивач просить стягнути пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за період з 01.03.2009 р. по 08.10.2009 р., виходячи із суми боргу в розмірі 64 727,04 грн., однак жодними доказами не підтверджується наявність у відповідача боргу у вказаному розмірі станом на 01.03.2009 р.
З метою визначення початків перебігу строків нарахування штрафних санкцій ухвалою суду від 10.02.2010 р. та повторно ухвалою суду від 06.04.2010 р. позивача було зобов'язано надати суду письмові пояснення із зазначенням того, за яким накладними і у якій сумі не був оплачений поставлений товар, дати виникнення зобов'язання оплатити товар за кожною такою накладною, а у випадку часткової їх оплати - зазначити дати оплати; докази часткової оплати товару та/або докази погашення відповідачем заборгованості до розміру, заявленого позивачем;
обґрунтований розрахунок пені, інфляційних втрат та процентів річних із зазначенням строків початку і закінчення їх нарахування.
Однак зазначені пояснення і документи всупереч вимогам суду позивачем надані не були.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Як передбачено п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів -залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Враховуючи те, що на виконання вимог суду позивачем не надано витребуваних пояснень і документів, суд залишає без розгляду позов в частині стягнення з відповідача сум пені, процентів річних та інфляційних втрат.
Водночас, згідно з ч. 5 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов'язку його оплатити.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 33 899,70 грн.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, враховуючи часткову сплату боргу відповідачем вже після звернення позивача до суду, витрати зі сплати державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу із суми в 20 000,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" (03115, м. Київ, просп. Вернадського, буд. 53, ідентифікаційний код 22965175) на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, ідентифікаційний код 04012276) 33 899 (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 70 коп. боргу, 538 (п'ятсот тридцять вісім) гривень 99 коп. державного мита та 163 (сто шістдесят три) гривні 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. основного боргу.
4. В частині стягнення 8 882,69 грн. пені, 2 919,19 грн. інфляційних втрат та 1 132,74 грн. процентів річних позов залишити без розгляду.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 11.05.2010 р.