ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/11327.04.10
За позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний
банк»
до Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ»
про стягнення 1 318 249,85 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Вяткін М.В. (довіреність класу «Ю»від 18.11.2009р.);
від відповідача: не з'явилися.
В судовому засіданні 27 квітня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ»(надалі - відповідач) заборгованості на суму 1 318 249,85 грн., з них за кредитом 1 000 000,00 грн., за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 142 358,36 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 163 616,44 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 12 275,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 15.03.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.04.2010р. В судове засідання 15.04.2010р. представник відповідача не з'явився, у зв'язку чим розгляд справи відкладено до 27.04.2010р. в яке представник відповідача також не з'явився.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
18 жовтня 2007 року між позивачем (Банку) та відповідачем (Позичальник) (разом -сторони) був укладений кредитний договір №18/10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Кредитний договір), згідно п. 1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 600 000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором.
Розмір процентів за користування кредитом складає 16,6% річних (п. 7.2.1. Кредитного договору).
01.02.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -угода-1), відповідно до умов якої деякі пункти Кредитного договору було викладено в новій редакції, в тому числі відповідно до п. 1.1. угоди-1 Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 800 000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором.
19.02.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -угода-2), відповідно до умов якої окремі пункти Кредитного договору було викладено в новій редакції, в тому числі відповідно до умов п. 1.1. якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 1 000 000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав відповідачу кредитні грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами: №1 від 19.10.2007р., №2 та №3 від 04.02.2008р., а також №4 від 21.02.2008р. (копії в справі) на загальну суму 1 000 000,00 грн., а також виписками операцій та оборотів за позичковим рахунком ДП «Мілавіца-Київ»станом на 08.02.2010р. (копії в справі). Відповідними діями позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором.
Судом встановлено, що 18.10.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті №18/10-ЗТО (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір застави).
01.02.2008р. між сторонами було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору застави (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
19.02.2008р. між сторонами було укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до Договору застави (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
20.05.2009р. між сторонами було укладено договір №3 про внесення змін та доповнень до Договору застави (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно із п. 6.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит не пізніше 17 квітня 2009 року.
Пункті 7.2.3. Кредитного договору передбачено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.
Позивач стверджує, що не спростовано відповідачем, що у передбачений Кредитним договором строк (17.04.2009р.) останній, порушуючи вимоги законодавства та умови Кредитного договору взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконав. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором у відповідача перед позивачем станом на 18.01.2010р. утворилась заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 000 000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18.10.2007р. по 18.01.2010р. (включно) та становить -142 358,36 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 000 000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18.10.2007р. по 18.01.2010р. (включно) та становить -142 358,36 грн. є обґрунтованими.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 12.1. Кредитного договору встановлено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту з 17.04.2009р. (за 180 днів прострочення) в сумі 54 570,00 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 25.03.2009р. по 18.01.2010p. в розмірі 12 275,05 грн. - на загальну суму 66 845,05 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1209204,00 грн. з них основної суми кредитної заборгованості в розмірі 1000000,00 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 142358,36 грн. та пені на суму 66845,05 грн. підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача в сумі 12 308,50 грн. (12 092,04 грн. державного мита та 216,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ»(ідентифікаційний код: 30521029, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, 5-А) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(ідентифікаційний код: 14282829, адреса: 83001, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Університетська, будинок, 2А) грошові кошти в розмірі 1 209 204,00 грн. (один мільйон двісті дев'ять тисяч двісті чотири гривні 00 копійок) та судові витрати у сумі 12 308,50 грн. (дванадцять тисяч триста вісім гривень 50 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.