ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/4621.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Шахтобуд"
до Закритого акціонерного товариства "Піастрелла"
про стягнення 448 878,93 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Радзієвський Ю.Є.
від відповідача - не з'явилися ( у попередніх засіданнях були присутні повноважні представники Лисицька А.В. та Чижевський М.Г.)
У судовому засіданні 21.04.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" на користь позивача 448878,93 грн. заборгованості (286218,50 грн. основного боргу, 113366,70 грн. пені, 33428,96 грн. інфляційних нарахувань, 15864,77 грн. три проценти річних) за договором поставки № П/09-23 від 24.02.2009р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки № П/09-23 від 24.02.2009 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим об"днанням "Шахтобуд" та Закритим акціонерним товариством "Піастрелла", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/46.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 відкладено розгляд справи № 15/46 на 10.03.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2010 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/46 до 30.05.2010р. та відкладено розгляд справи № 15/46 на 30.03.2010р.
30.03.2010р. в судовому засіданні Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Відповідача.
30.03.2010р. в судовому засіданні Відповідач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких визнав суму основного боргу та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 відкладено розгляд справи № 15/46 на 21.04.2010р.
21.04.2010р. в судовому засіданні Позивач подав до суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого її розмір складає 77984,58 грн.
Представник відповідача у судове засідання 21.04.2010р. не з'явився.
21.04.2010р. судом одержано клопотання від Відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представнику Відповідача прибути у судове засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
24.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничим об'єднанням "Шахтобуд" (далі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Піастрелла" (далі - Відповідач) укладено Договір поставки № П/09-23 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобов'язувався продати, а Відповідач (Покупець) купити глину марки В2415 (далі - товар) в кількості 677 тон за ціною 204 грн. за тону в т.ч. ПДВ - 34,00 грн. на умовах FCA (ст. Кондратівка Донецької з/д).
Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, а саме в період з 01.03.2009р. по 27.05.2009р. відвантажив на адресу Відповідача товар в кількості 4734,8т на загальну суму 965899,20 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до умов п. 5.2. Договору Відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, на підставі виставленого Позивачем відповідного рахунку на оплату. Датою відвантаження вважається дата календарного штемпеля станції відправлення в залізничній накладній про приймання товару до перевезення.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару у повному обсязі не виконав.
10.12.2009р. між Позивачем, Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Тайл" був укладений договір про заміну боржника в зобов'язанні (переведення боргу) № 83 , згідно до якого Відповідач є кредитором по відношенню до ТОВ "Голден Тайл", та, відповідно, ТОВ "Голден Тайл" є боржником по відношенню до Відповідача за грошовим зобов'язанням по оплаті поставлених керамічних виробів (керамограніту) в сумі 686528,48 грн., що виникло на підставі Договору поставки № 33-ГТК-09 від 08.05.2009 р. Позивач згідно до вказаного договору переведення боргу № 83 від 10.12.2009р. замінив ТОВ "Голден Тайл" у зазначеному грошовому зобов'язанні, а Відповідач не заперечував проти такої заміни.
10.12.2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 84 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 686528,48 грн.
Таким чином, сума боргу Відповідача перед Позивачем за поставку товару за Договором складає 279370,72 грн.
У відповідності до п. 5.3. Договору Відповідач зобов'язувався компенсувати Позивачу його затрати на транспортування товару залізничним транспортом у виді 100% попередньої оплати. Відповідачу були надані для оплати компенсування затрат на транспортування товару відповідні рахунки Позивача на загальну суму 356970,32 грн.
Відповідач виконав свої зобов'язання щодо компенсації затрат Позивача на транспортування товару частково в сумі 350122,54 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, сума боргу Відповідача перед Позивачем за транспортування товару за Договором складає 6847,78 грн.
Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 286218,50 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.03.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару та компенсації за перевезення товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 286218,50 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 33428,96 грн. інфляційних нарахувань та 15864,77 грн. три проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку з простроченням платежу за отриманий товар Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 77984,58 грн., що відповідає розрахунку Позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання Відповідачем зобов'язання за договором, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 30000,00 грн.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачами не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню .
За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 365512,23 грн. (286218,50 грн. основного боргу, 30000,00 грн. пені, 33428,96 грн. інфляційних нарахувань, 15864,77 грн. три проценти річних).
Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд вважає заяву позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Але, у разі , коли господарський суд на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов"язані зі сплатою держаного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача у сумі сплаченій Позивачем.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 4134,97 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Шахтобуд" задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; код ЄДРПОУ 33293530; банківські реквізити: р/р 26001000695201 в АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Шахтобуд" (85131, Донецька обл., Костянтинівський район, с. Віролюбівка, вул. Шкільна, буд. 33; код ЄДРПОУ 24808994; банківські реквізити: р/р 26007001309084 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 286218 (двісті вісімдесят шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 33428 (тридцять три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 96 коп. інфляційних нарахувань, 15864 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 77 коп. три проценти річних, 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Шахтобуд" відмовити.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому об'єднанню "Шахтобуд" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Закритого акціонерного товариства "Піастрелла".
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Шахтобуд" (85131, Донецька обл., Костянтинівський район, с. Віролюбівка, вул. Шкільна, буд. 33; код ЄДРПОУ 24808994; банківські реквізити: р/р 26007001309084 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 6294 (шість тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 41 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 1617 від 21.10.2009р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 15/46.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 11.05.2010