ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/9112.04.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембутсервіс»Деснянського району м. Києва
Простягнення 13195, 72 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лупачов Д.М. -дов. № Д07/2009/12/31-34 від 31.12.2009 року;
Ткач І.М. -дов. № Д07/2010/01/13-1 від 13.01.2010 року;
від відповідача : Климчук Н.Ю. -дов. 08-1319/п від 22.10.2009 року;
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембутсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення 12550, 69 грн. боргу по орендній платі, 562, 72 грн. пені та 82, 31 грн. 3 % річних.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо сплати орендних платежів за використання орендованого нежилого приміщення відповідно до Договору № 25/2008 від 27.05.2008 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Ухвалою від 22.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.
В судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
27 травня 2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” (далі -позивач, орендодавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" (далі -відповідач, орендар) укладено Договір № 25/2008 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі -Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 525/582 від 21.12.2006 року передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (об'єкти оренди), за адресою: пр-т. Маяковського, 59 для загальною площею 46,22 кв.м.
Розділом -3 Договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснено на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради 28 вересня 2006 року № 34/91, та на дату підписання Договору становить 28 грн. 96 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає: 1338 грн. 40 коп. на місяць без ПДВ.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках передбачених законодавством України.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта-приймання передачі при поверненні об'єкта оренда орендодавцеві.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
У відповідності до п. 9. 1 Договору, останній набирає чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та згідно акту приймання -передачі приміщень від 03.01.2008 року (копія міститься в справі) передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення.
У зв'язку із закінченням строку дії Договору, позивач звернувся до відповідача з листом № 09/357 від 30.01.2009 року про звільнення орендованого приміщення.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди.
У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передавання повернути об'єкт оренди орендодавцю (п. 7.5 Договору).
Однак відповідач в порушення вищезазначених вимог в добровільному порядку об'єкт оренди не повернув, орендні та комунальні платежі не сплатив.
Рішенням Господарського суду м. Києва № 13/228 від 30.09.2009 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" виселено з нежитлового приміщення у буд. 59 на пр-т. Маяковського, зобов'язано передати зазначене приміщення за Актом приймання-передавання Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” та стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс»на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі “Київенерго” 12251, 25 грн. боргу.
Умовами Договору, зокрема п.п. 3.5, 3.6 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання -передач і незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання -передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Зважаючи на той факт, що відповідач станом на день звернення з позовом до суду нежитлове приміщення у буд. 59 на пр-т. Маяковського за Актом приймання-передавання позивачу не передав, останній керуючись до п.п. 3.2, 3.5 Договору продовжував нараховувати орендну плату.
Зокрема, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача непогашену орендну плату за користування нежитловим приміщенням в сумі 12550, 69 грн. за період з серпня 2009 року по січень 2010 року, що підтверджується розрахунком позивача.
Проте, відповідач зазначену суму орендної плати не сплатив.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з листом 08/153 від 19.01.2010 року про погашення заборгованості протягом 5 банківських днів, проте, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 12550, 69 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно частини 1 частини 3 статті 19 даного закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач суму основного боргу по орендній платі визнав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12550, 69 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 6.2 Договору за несвоєчасну оплату орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 0, 5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Позивач за прострочення строків внесення орендних платежів, керуючись п. 6.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 562, 72 грн.
Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п.п. 3.6 та 6.2 Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 543, 26 грн.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 82, 31 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 72, 61 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 12550 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 69 коп. основного боргу, 543 (п'ятсот сорок три) грн. 26 коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 61 коп. 3 % річних, 131 (сто тридцять одну) грн. 67 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 48 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
11.05. 2010 року