ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/72826.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Спайк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Катрекс»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Усатюк Д.А. (довіреність № 503 від 16.09.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
26.04.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Спайк»(надалі ТОВ «ВКФ Спайк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Катрекс»(надалі ТОВ «ТБК Катрекс», відповідач) суми основного боргу у розмірі 275 987, 91 грн., суми пені за договором № 03/09 від 09.09.2008р. в розмірі 10 883, 55 грн., 3 931, 03 грн. нарахованих відповідно до ст. 625 ЦКУ у зв'язку з інфляцією за березень 2009р..
В ході розгляду справи, у зв'язку з допущенням помилки та неврахуванням платежу відповідача, позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою (вих. № 73 від 25.02.2010р.) на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 273 187, 91 грн., суми пені за договором № 03/09 від 09.09.2008р. в розмірі 10 883, 55 грн., 3 931, 03 грн. нарахованих відповідно до ст. 625 ЦКУ у зв'язку з інфляцією за березень 2009р..
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті поставлених будівельних матеріалів за договором № 03/09 від 09.09.2008р., у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків.
Відповідачем позову не визнано, відзиву на позов не надано. Про розгляд справи судом відповідач повідомлявся належним чином, директор товариства був присутнім в судовому засіданні 15.03.2010р..
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
09 вересня 2008р. між ТОВ «ВКФ Спайк»та ТОВ «ТБК «Катрекс»укладено договір № 03/09 у відповідності з яким продавець (позивач у справі) зобов'язувався відпустити цеглу, складену на піддони, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.
Додатком до договору є специфікація в якій визначені вид, кількість та ціна товару що погоджений до поставки за договором, що відповідає п. 1.2, 1.3 договору.
Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується представленими до справи накладними, товаро-транспортними накладними, а отримання відповідачем товару за такими накладними підтверджується довіреностями, які також залучені до справи.
Відповідно до п. 5.1 договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008р., а в частині взаєморозрахунків до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в періоді до 31.12.2008р. по здійсненим поставках товару, за вказаним договором суду не представлено, у зв'язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань та поставку продукції в межах укладеного договору. В свою чергу неоплаченими відповідачем також є здійснені поставки за накладними № 118 від 21.04.2009р., № 140 від 04.05.2009р., № 148, 149 від 06.05.2009р., № 179 від 23.05.2009р. які не можуть вважатись виконанням договору укладеного між сторонами 09.09.2008р., однак підтверджують існування між сторонами договірних відносин, що врегульовані положеннями закону що виникають з договору поставки.
Згідно складеного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2008р. по 30.02.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала станом на 09.04.2009р. 280 787, 91 грн. та враховуючи отримані оплати 13.04.2009р. в сумі 4 800 грн., 16.04.2009р. -3 000 грн., 21.04.2009р. -800 грн., 28.04.2009р. -7 300 грн., 29.04.2009р. -8 600 грн., 05.05.2009р. -14 900 грн., 1 600 грн., 28.05.2009р. -2 000 грн., 02.06.2009р. -2 600 грн., 24.11.2009р. -100 грн., а також здійснені поставки згідно накладних № 118 від 21.04.2009р. на суму 7 600 грн., № 140 від 04.05.2009р. на суму 7 600 грн., № 148, 149 від 06.05.2009р. на загальну суму 15 200 грн., № 179 від 23.05.2009р. на суму 7 600 грн., заборгованість перед позивачем за твердженням позивача складає 273 087, 91 грн..
Акт звірки підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи, дані бухгалтерських довідок про отримані оплати (вих. 72 від 25.02.2010р., № 102 від 15.03.2010р.) підтверджені представленими до справи довідками з банку (за вих. 395 від 21.04.2010р. Вінницького відділення № 350 АТ «УкрСиббанк», № 10 від 21.04.2010р. Бернадського відділення АБ «Київська Русь», № 98/01-9 від 19.04.2010р. Вінницького відділення ВАТ КБ «Хрещатик», № 566 від 19.04.2010р. Тростянецьке відділення ПАТ «Правекс Банк»), при цьому судом враховується що позивачем не включено при розрахунку суми боргу оплату проведену в сумі 100 грн. 24.11.2010р., що підтверджується банківською випискою представленою відповідачем до справи, а також довідкою з банку наданою самим позивачем.
Довідкою з банку за вих. № 566 від 19.04.2010р. (Тростянецьке відділення ПАТ «Правекс Банк») підтверджується отримання позивачем від ТОВ «ТБК «Катрекс»24.11.2009р. на свій рахунок 100 грн. з призначенням платежу «попередня плата за цеглу згідно р/ф № 59 від 21.04.2009р.» (аналогічно проведеним оплатам 30.04.2009р., 05.05.2009р.), у зв'язку з чим у підписаній головним бухгалтером та представником ТОВ «ВКФ Спайк»бухгалтерській довідці, що подана до суду в якості доказу, містяться неправдиві відомості, зокрема про те, що жодних платежів від ТОВ «ТБК «Катрекс»до ТОВ «ВКФ Спайк»не зазначених вище в таблиці (наведена у довідці) не було.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору (п. 4.7) оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, що умови договору передбачали розрахунок за передплатою та у зв'язку з невиконанням такого обов'язку відповідачем, при наявності виконання зобовязання по поставці товару, строк оплати за поставлений товар має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.
До матеріалів справи, позивачем представлено претензію-вимогу за вих. № 510 від 13.11.2009р., яка направлялась відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська 12 (маг. Бріль), однак зазначений лист був повернутий поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.
Згідно наявної у справі довідки про знаходження ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Катрекс»у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою останнього зазначена: 03126, м. Київ, вул. М. Донця 28, кв. 42, така ж адреса відповідача вказана і у договорі № 03/09 від 09.09.2008р., а як про те погоджено у п. 9.3 договору, при зміні адреси, розрахункових рахунків, реквізитів, а також при проведенні реорганізації, сторони зобов'язані повідомити одна одну в письмовому вигляді протягом трьох календарних днів з моменту настання вказаних змін.
Жодних належних доказів отримання такого повідомлення від відповідача щодо адреси місцезнаходження позивачем суду не представлено, в договорі сторони також не погоджували умови щодо направлення кореспонденції за договором для ТОВ «ТБК «Катрекс»на адресу м. Київ, вул. Волгоградська 12 (маг. Бріль).
Ухвалами суду від 11.01.2010р., від 15.02.2010р. з метою встановлення обставин щодо направлення вимоги про оплату товару поставленого за договором, було витребувано від позивача вимогу (претензію), що надсилалась відповідачу у липні 2009р., або ж письмове пояснення щодо вмісту рекомендованого відправлення докази надіслання якого 02.07.2009р. на адресу відповідача залучені до матеріалів справи.
Зазначених вимог суду позивачем не виконано, і в свою чергу судом враховується, що жодних належних доказів направлення відповідачу вимоги про сплату боргу на юридичну адресу підприємства матеріали справи не містять, а згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Матеріалами справи підтверджено, що претензію за вих. № 510 від 13.11.2009р. відповідач не отримував, а жодних належних доказів, що представлене до справи повідомлення про вручення рекомендованого відправлення 06.07.2009р. свідчить про отримання ТОВ «ТБК «Катрекс»вимоги про сплату боргу, суду не надано, на юридичну адресу ТОВ «ТБК «Катрекс», яка зокрема і зазначена в договорі № 03/09 від 09.09.2008р., вимог не направлялось.
Надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього статтею 56 ГПК України, а не пред'явленням вимоги боржникові.
Зазначена позиція викладена зокрема і у п. 11 Листа Вищого господарського суду від 11.04.2005р., № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», також у відповідь на питання чи може вважатися надіслання позивачем копії позовної заяви відповідачеві вимогою виконання обов'язку в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, у п. 6 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006р., № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" зазначено, що передбачене статтею 56 ГПК надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у зазначеній нормі Цивільного кодексу України.
Виходячи зі встановлених обставин справи щодо ненаправлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про оплату товару (цегли) поставленого за передплатою, неправомірним є твердження позивача про допущення відповідачем прострочення в оплаті, оскільки такий обов'язок для відповідача станом на час звернення до суду не виник, а під час розгляду справи суд обмежений порушенням прав позивача саме на дату звернення з позовом до суду (невірним було б і задоволення вимог щодо стягнення боргу, обов'язок сплатити за який виник вже після звернення до суду, оскільки це є фактично звинуваченням особи за позовом, який подано до вчинення такою особою порушення).
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 11.05.2010