ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14932/20
провадження № 2/753/1012/21
(заочне)
"03" березня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовано тим, що з 28.07.2018 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , 2019 р.н. Проте спільне життя з чоловіком не склалось через різні погляди на життя. Шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться з серпня 2020. Шлюб існує формально, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К. від 22.10.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 07.12.2020 справу прийнято до свого провадження у зв"язку з повторним автоматизованим розподілом справи між суддями.
У судове засідання для розгляду справи по суті позивач не прибула, проте направила на адресу суду заяву, в якій вказала, що просить суд розглядати справу у відсутність позивача та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про день час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву від нього не надходив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позиції позивача, викладеної в заяві, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.07.2018 сторони зареєстрували шлюб у Дарницькому районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 7).
Сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Позивач та відповідач втратили взаєморозуміння і взаємоповагу, живуть окремим життям та своїми інтересами, проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, а отже сім'я розпалась остаточно.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст. 56, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 10,11, 259, 263, 265, 268, 274-282, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28.07.2018 року у Дарницькому районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 1547, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Суддя Заставенко М.О.