ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5753/21
провадження № 1-кс/753/1120/21
"23" березня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на бездіяльність старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП місті Києва ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12021100020000123 від 15 січня 2021 року, -
Адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП місті Києва щодо нерозгляду таким слідчим поданого ним клопотання від 15 березня 2021 року щодо вчинення процесуальних дій, а саме - визнання особи потерпілим, поверення тимчасово вилученого майна.
Через бездіяльність уповноваженого слідчого Дарницького УП ГУНП місті Києва, яка подягає у нерозгляді поданого ник клопотання, не здійснено процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Скарга мотовована тим, що 15 березня 2021 року заявник звернувся до слідчого із клопотанням щодо проведення певних слідчих дій у кримінальному провадженні № 12021100020000123 від 15 січня 2021 року, проте станом на 23 березня 2021 року зявник відповіді на його клопотання відповідно до припису норми ст. 220 КПК України не отримав.
Виходячи з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз'яснив, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.
Проте, як вбачається з матеріалів скарги адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , не надав жодного належного та допустимого доказу звернення ним або ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до правоохоронних органів з відповідним клопотанням, а саме відсутня копія такого звернення (заяви) з відміткою про її реєстрацію в канцелярії правоохоронного органу, відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини, зазначені у скарзі.
Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах скарги відсутні відомості, які б свідчили про вчинену бездіяльність слідчим, що є підставою для повернення такої скарги.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до слідчого судді з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.
В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
При цьому відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі “Preda and Dardari v. Italy” (1999) Суд вказав, що “метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією”.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 309 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на бездіяльність старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП місті Києва ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12021100020000123 від 15 січня 2021 року, - повернути скаржнику.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя: