Копія: Справа № 2-10/10р.
26 травня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Білецької В.І.
при секретарі Лопатка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Веснянка» про скасування та зміну наказу про звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, грошової компенсації за невикористані відпустки, за час вимушеного прогулу, вихідну допомогу та моральну шкоду, -
Наказом № 28 К від 27.07.2005 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу лісником ЗАТ «Веснянка». Лісові угіддя знаходяться в селі Байрак Великобагачанського району Полтавської області.
Наказом № 10 К від 02.06.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з прогулом.
Голова правління ОСОБА_2 в наказі посилається на те, що 23.04.2009 року був складений акт про те, що лісник ОСОБА_1 з 01.04.2009 року не з'являється на робочому місці. На її зауваження не реагує, на прохання написати заяву про розрахунок не реагує.
Позивач 04.06.2009 року отримав заказний лист з ЗАТ «Веснянка», в якому знаходилась трудова книжка, де зроблений запис про його звільнення.
В позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що власник систематично порушував його права, а саме: не своєчасно виплачувалась заробітна плата, а з серпня 2008 року по день звільнення не виплачувалась взагалі без будь-яких пояснень; за весь період роботи він не отримав жодної відпустки або компенсації за не отриману відпустку; з лютого 2007 року по травень 2009 року власником не сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим йому не зараховано страховий стаж за відповідний період, позивач неодноразово звертався до керівництва ЗАТ «Веснянка» в різних формах з приводу його звільнення з займаної посади за власним бажанням у встановлений ним термін, але відповіді не отримав.
Тому він вирішив звернутися з такою заявою письмово. Заяву відправив 15.05.2009 року заказним листом через пошту з проханням звільнити його з 02.06.2009 року за п.3 ст. 38 КЗпП України, але керівництво ЗАТ «Веснянка» відмовилося отримувати заказний лист, який йому повернувся.
Своє звільнення вважає незаконним та грубим порушенням чинного трудового законодавства. Прогулів він не вчиняв, а якщо власник вважав, що він порушує трудову дисципліну, то ніяких пояснень від нього ніхто не вимагав та не відбирав.
Наказ про звільнення позивачу не вручався і він, навіть не знав, чи існує цей наказ.
Тому ОСОБА_1 вважає, що трудовий договір з ним повинен бути розірваний з 02.06.2009 року згідно п. 3 ст. 38 КЗпП України, відповідно до поданої ним заяви від 15.05.2009 року. Відправивши заяву про звільнення заказним листом, він чекав письмової відповіді з ЗАТ «Веснянка» і працював щоденно включно до 04.06.2009 року (до отримання трудової книжки).
При звільненні з роботи з ним не проведено ніякого розрахунку, не видана трудова книжка, копія наказу про звільнення, довідка про роботу на підприємстві.
Посилаючись на те, що відповідач грубо порушував норми трудового законодавства, Закон України «Про відпустки», позивач звернувся з позовом до суду і просив суд:
1. скасувати наказ №10 К від 02.06.2009 року про звільнення його з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України (в зв'язку з прогулом), зобов'язати відповідача звільнити його за власним бажанням в зв'язку з порушенням власником трудового законодавства, за п. 3 ст. 38 КЗпП України з 02.06.2009 року та внести відповідні виправлення до трудової книжки;
2. стягнути з відповідача на його користь не виплачену йому заробітну плату в сумі 5832 грн. 50 коп.;
3. стягнути з відповідача на його користь не виплачену йому грошову компенсацію за невикористані 92 календарні дні щорічної відпустки в сумі 1767 грн. 44 коп.;
4. стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України, в сумі 1875 грн.;
5. стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.06.2009 року по 03.07.2009 року, що складає 625 грн.;
6. стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 30 000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги змінив і просив суд скасувати наказ № 10К від 02.06.2009 року про його звільнення з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України та зобов'язати відповідача звільнити його за власним бажанням за п.3 ст. 38 КЗпП України з 02.06.2009 року та внести відповідні виправлення до трудової книжки. Стягнути з відповідача на його користь не виплачену заробітну плату в сумі 5832 грн. 50 коп. та не виплачену грошову компенсацію за невикористані 92 календарних дні щорічної відпустки в сумі 1767 грн. 44 коп. Від решти позовних вимог відмовився.
Суду пояснив, що власник ЗАТ «Веснянка» систематично порушував його права, тому він вирішив написати заяву про звільнення за власним бажанням. Декілька разів він підходив до керівника, але заяву йому не підписували. Тому він вирішив таку заяву відправити через пошту. 15.05.2009 року він направив заяву з проханням звільнити його з 02.06.2009 року за п.3 ст. 38 КЗпП України, але керівництво ЗАТ «Веснянка» відмовилося отримувати заказний лист, який йому повернувся, про що мається поштова квитанція.
Ніякого наказу про звільнення він не отримував, ніяких пояснень від нього не відбиралось. Прогулів він не вчиняв, а до 04.06.2009 року знаходився на робочому місці, до того часу, як 04.06.2009 року він отримав трудову книжку, де був зроблений запис, що він звільнений з займаної посади згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Що стосується заробітної плати, то з серпня 2008 року по 02.06.2009 року йому не виплачена заробітна плата в сумі 5832 грн. 50 коп. виходячи з мінімальної заробітної плати, яку він отримував. Ця сума боргу йому не виплачена до цього часу. Власником не виплачена йому і компенсація за невикористану щорічну відпустку з 27.07.2005 року по 02.06.2009 року в сумі 1767 грн. 44 коп. Декілька разів він звертався до голови правління ОСОБА_2 про надання відпустки, але вона йому відповідала, що навіщо тобі відпустка, якщо ти весь час знаходишся в лісі.
Також просив суд винести відносно голови правління окрему ухвалу, яку направити прокурору відносно голови правління за порушення нею трудового законодавства, так як вона не виплатила робітникам ЗАТ «Веснянка» заробітну плату, не перерахувала страхові внески в пенсійний фонд, не надавала відпусток за час роботи.
Відповідач ЗАТ «Веснянка» не з'явилось в судове засідання, належним чином були повідомлені, про що свідчить розписка (а.с.95).
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена (а.с.96).
Враховуючи те, що відповідач та третя особа належним чином були повідомлені, день та час розгляду справи з ними був узгоджений, причину неявки суду не повідомили, суд виніс ухвалу про розгляд справи у відсутність відповідача та третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, який змінив свої позовні вимоги, вивчивши матеріали справи та дав їм належні оцінку, приходить до висновку, що змінені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення моральної шкоди, за вимушений прогул та вихідну допомогу, так як така відмова передбачена законом.
Судом встановлено, що наказом № 28 К від 27.07.2005 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу лісником ЗАТ «Веснянка» (а.с.63).
Наказом № 10 К від 02.06.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з прогулом (а.с.72).
Суд не погоджується із звільненням позивача з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, так як відповідач ніяких доказів про те, що ОСОБА_1 допустив прогули суду не надав.
Акт від 23.04.2009 року не може бути підставою для звільнення, оскільки дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня його виявлення (ст. 148 КЗпП України).
Порушив відповідач і вимоги ст. 149 КЗпП України, так як не відібрав від порушника трудової дисципліни письмове пояснення, не повідомив працівника під розписку про дисциплінарне стягнення.
При таких обставинах справи, суд вважає за правомірне визнати незаконним наказ № 10 К від 02.06.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України та зобов'язати відповідача внести відповідні виправлення до трудової книжки, звільнити його за п.3 ст. 38 КЗпП України.
Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.
Судом встановлено, що власником не виплачена позивачу заробітна плата з серпня 2008 року по 02.06.2009 року, що підтверджується довідкою ЗАТ «Веснянка» (а.с.42).
Розрахунок невиплаченої заробітної плати:
серпень-листопад 2008 року - 540+540+540+540 = 2160;
грудень 2008 року - березень 2009 року - 605+605+605+605= 2420;
квітень - травень 2009 року + 2 дні червня - 625+625+62,50 = 1312,50;
Всього - 5892 грн. 50 коп.
Згідно ст. 83 КЗпП України - у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Судом встановлено, що позивач за весь час роботи в ЗАТ «Веснянка» не мав щорічних відпусток.
Ст. 75 ч.1 КЗпП України встановлена щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік.
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він звертався до голови правління ЗАТ «Веснянка» з заявами про надання йому щорічних відпусток, відповідачем нічим не спростовані, тому суд приймає їх до уваги.
Розрахунок невикористаної щорічної відпустки та грошової компенсації за період
з 27.07.2005 року по 02.06.2009 року:
1) з 27.07.2005 року по 27.07.2006 року = 24 календарних дні;
2) з 27.07.2006 року по 27.07.2007 року = 24 календарних дні;
3) з 27.07.2007 року по 27.07.2008 року = 24 календарних дні;
4) з 27.07.2008 року по 02.06.2009 року = 20 календарних днів.
Всього 92 календарні дні.
540+540+540+540+540+540+605+605+605+605+625+625= 6910 грн.
6910 : 355 днів * 92 дні = 1790 грн. 76 коп.
Не приймає суд до уваги заперечення відповідача про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог ст. 233 КЗпП України і пропустив строк звернення до суду, так як позивач отримав лист від ЗАТ «Веснянка» з трудовою книжкою 04.06.2007 року (а.с.8,11), а звернувся позивач до суду з позовом 04.07.2009 року (а.с.16).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40 п.4, 49, 75, 83, 115, 116, 233 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,79,83,88,212-215 ЦПК України, суд, -
1. Визнати незаконним наказ № 10 К від 02.06.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України ( в зв'язку з прогулом) та скасувати.
2. Зобов'язати відповідача Закрите акціонерне товариство «Веснянка» Великобагачанського району Полтавської області звільнити ОСОБА_1 за власним бажанням в зв'язку з порушенням власником трудового законодавства за п.3 ст. 38 КЗпП України з 02.06.2009 року та внести відповідні виправлення до трудової книжки.
3. Стягнути з відповідача ЗАТ «Веснянка», індекс 38300 Полтавська область, сел. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6, ідентифікаційний код 02971357, на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату в сумі 5 892 грн. 50 коп. та не виплачену грошову компенсацію за невикористані 92 календарні дні щорічної відпустки в сумі 1790 грн. 76 коп.
4. Стягнути з відповідача ЗАТ «Веснянка» індекс 38300 Полтавська область, сел. Велика Багачка, вул. Черкаса, 6, ідентифікаційний код 02971357, на користь держави державне мито в сумі 76 грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис.
Копія вірна: Голова суду
Секретар