ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/17629.04.10
За позовом Підприємства з 100 відсотковою іноземною інвестицією «Дельта»
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»
Про стягнення 5190979,91 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Кириленко І.І. (за дов.)
Від відповідача не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом підприємство з 100 відсотковою іноземною інвестицією «Дельта»до відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»про стягнення з останнього 5190979,91 грн., в тому числі: 4421507,98 грн. основного боргу, 69873,69 грн. трьох процентів річних, 246850,97 грн. інфляційних та 452747,57 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором поставки № 23-01/01-09 від 26.02.2009 р..
Ухвалою суду від 19.03.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/176.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що передача товару не була оформлена належним чином.
В судове засідання 29.04.2010 р. відповідач представників не направив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Клопотання позивача про забезпечення позову судом відхилено у зв'язку з відсутністю підстав, визначених ст. 66 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
26.02.2009 р. між підприємством з 100 відсотковою іноземною інвестицією «Дельта»(покупцем) та відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта»(постачальником) було укладено договір поставки № 23-01/01-09 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність у встановлений Договором строк покупцю продукцію матеріально-технічного призначення зазначену в специфікаціях до даного Договору (далі -товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, викладених у Договорі.
Згідно з п. 3.2 Договору загальна сума Договору складає 6316439,98 грн.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору платежі здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: авансовий платіж у розмірі 30% вартості товару, що становить: за специфікацією № 1 452516,99 грн., за специфікацією № 2 1356161,99 грн., за специфікацією № 3 86253,02 грн. протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунків (рахунків-фактур); остаточний розрахунок здійснюється протягом 15 банківських днів з дати отримання кожної партії товару на підставі належним чином оформленої видаткової накладної.
Покупцем було сплачено авансовий платіж на суму 1894932,00 грн.
У період з 15.06.2009 р. по 20.08.2009 р. постачальником відповідно до накладних наданих в матеріали справи було поставлено товар на загальну суму 6316439,98 грн.
У передбачені Договором строки покупець остаточний розрахунок за поставлений товар не здійснив.
13.01.2010 р. постачальник звернувся до покупця з претензією № 00-01/КИВ, у якій пред'явив вимогу щодо погашення основного боргу в розмірі 4421507,98 грн.
20.01.2010 р. листом № 23-02/320 покупець повідомив, що питання остаточного розрахунку знаходиться на розгляді правління ВАТ «Укртранснафта».
Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 4421507,98 грн. відповідачем не сплачена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4421507,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 4421507,98 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за отриманий Товар Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми невиконаної частини зобов'язання за кожний календарний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виконання зобов'язань.
Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, пеня підлягає стягненню в розмірі 452747,57 грн.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, сума трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 69873,69 грн., а інфляційна складова боргу становить 246850,67 грн. (4668358,65 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код 31570412) на користь підприємства з 100 відсотковою іноземною інвестицією «Дельта»(01001, м. Київ, вул. Городецького, 9, кв. 4, код 14365969) 4668358,65 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 69873,69 грн. три проценти річних, 452747,57 грн. пені, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 30.04.2010 р.