ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/18216.04.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/182
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп»
доКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
провизнання частково недійсним рішення
зустрічний позов про стягнення штрафу
за участю представників сторін:
від ТОВ «Інвест-Груп»- Осіпчук Р.О.
від відділення АМКУ - Клюсова Т.М.
В березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп»(надалі -ТОВ «Інвест-Груп») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) про визнання недійсним п. 1, ч. 2 п. 2 рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.02.2010 р. № 2/7-П «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що висновки, викладені в рішенні Адміністративної колегії Відділення є необґрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2010 р. порушено провадження у справі, зобов'язано сторони виконати певні дії.
В обґрунтування позовних вимог про визнання Рішення частково недійсним ТОВ «Інвест-Груп»посилається на те, що не погоджується з висновками, викладеними в Рішенні. Як зазначає позивач, хибним і необґрунтованим є висновок Відділення про те, що свідченням узгоджених антиконкурентних дій учасників тендеру є, зокрема, те, що працівники позивача працюють за сумісництвом і в інших товариствах, що приймали участь в тендері. Також, на думку позивача, необґрунтованими є твердження Відділення про те, що значна різниця в цінових пропозиціях учасників тендеру при однаковому обсязі закупівлі, свідчить про домовленість учасників для забезпечення перемоги, або про наявність у учасників інформації про цінові пропозиції один одного. При цьому, як зазначає позивач, посилання Відділення у своєму рішенні на схожість документів, наданих особами на проведення тендеру, не є доказом відсутності конкуренції при проведенні торгів. Разом з тим, ТОВ «Інвест-Груп»стверджує про те, що ні замовник тендеру, ні інші товариства не мають жодних претензій та скарг до позивача, як учасника тендеру, що свідчить, на його думку, про законність проведення тендеру. За вказаних обставин, позивач вважає, що не вчиняв порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Тому, просить суд визнати недійсним п. 1, ч. 2 п. 2 рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/7-П від 11.02.2010 р. «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Відділення проти первісного позову заперечує і у своєму відзиві стверджує, що в ході аналізу тендерних пропозицій учасників торгів, було виявлено обставини, які вказують на узгодженість поведінки ТОВ «СВС-Систем», ТОВ «Інвест-Груп» та ЗАТ «Торнадо»під час підготовки і участі у торгах. Сукупність встановлених обставин свідчить про те, що у процесі підготовки та участі у процедурі закупівлі, учасники діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції. Внаслідок цього конкуренцію між ними було усунуто, а право на укладення договору було отримано ТОВ «СВС-Систем»не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів, оскільки саме здійснення конкурсного відбору учасників є необхідною умовою визначення переможця торгів.
Також, в порядку ст. 60 ГПК України Відділення подало зустрічний позов, відповідно до якого просить суд стягнути з ТОВ «Інвест Груп»штраф у розмірі 13600 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/7-П від 11.02.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Відділення про стягнення штрафу для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Інвест-Груп».
В судове засідання 16.04.2010 р. представники сторін з'явились.
Представник ТОВ «Інвест-Груп»підтримав позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник Відділення підтримав свої позовні вимоги, проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(надалі -Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: «Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».
В Роз'ясненнях Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 129/5482, передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції»узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(чинного на момент проведення тендеру) державні закупівлі здійснюються на основі, зокрема, принципу добросовісної конкуренції серед учасників.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України. Основними функціями Антимонопольного комітету України у сфері державних закупівель, зокрема, є: здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України. Антимонопольний комітет України має право, зокрема, у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом, забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.02.2010 р. № 2/7-П «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»визнано, що ТОВ «СВС-Систем», ТОВ «Інвест-Груп»та ЗАТ «Торнадо»під час участі в процедурі відкритих торгів щодо закупівлі Управлінням освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації у березні-квітні 2008 року послуг у сфері громадського порядку (охорона шкіл) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (надалі - Рішення).
Згідно п. 2 резолютивної частини Рішення за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Інвест-Груп»накладено штраф у розмірі 13600 грн.
Судом встановлено, що у березні-квітні 2008 року Управлінням освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (Замовник) проводилась процедура відкритих торгів зі зменшенням ціни щодо закупівлі послуг у сфері охорони громадського порядку (охорона шкіл) (надалі - Процедура закупівлі або торги).
Учасниками Процедури закупівлі були наступні суб'єкти господарювання: ТОВ «Інвест-Груп», ТОВ «СВС-Систем», ЗАТ «Торнадо».
Переможцем торгів було визнано ТОВ «СВС-Систем», з яким Замовник уклав договір № 12/31-1 від 01.04.2008 р. на суму 582400 грн.
Відповідно до оскарженого рішення, в ході аналізу тендерних пропозицій учасників торгів, Відділенням були виявлені обставини, які вказують на узгодженість поведінки ТОВ «СВС-Систем», ТОВ «Інвест-Груп»та ЗАТ «Торнадо»під час підготовки та участі у торгах, що підтверджується матеріалами справи.
Суд встановив, що за наслідком розгляду справи, Відділенням були встановлені наступні обставини, що свідчать про узгодженість дій товариств під час підготовки та участі у торгах, а саме:
- подані учасниками документи у складі тендерних пропозицій, мають спільні особливості у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті. Так, тендерні форми «Пропозиція»учасників мають нехарактерну схожість в оформленні та однакові помилки. Зазначене дає підстави вважати, що тендерну форму «Пропозиція»готувала одна особа;
- оформлення реєстрів наданих документів мають схожість в оформлені, зокрема, реєстри надані у вигляді таблиць. Зовнішній вигляд та послідовність розташування документів у реєстрі майже однаковий у всіх учасників;
- інформаційні довідки, які входять до складу тендерної документації учасників, мають однаковий текст та спосіб оформлення. Вищевказане дає підстави вважати, що вказані документи готувались однією особою або відбувся обмін інформацією між учасниками;
- детальний опис послуг з охорони, що пропонують учасники в рамках Процедури закупівлі, має однаковий зміст та однаковий спосіб оформлення у всіх учасників;
- розрахунок вартості надання послуг по охороні на об'єктах Управління освіти Подільського району м. Києва (кошторис надання послуг по школах) був наданий усіма учасниками у однаковій табличній формі, проте ціна години охорони суттєво відрізняється. Така різниця в цінових пропозиціях при однаковому об'єму закупівлі однакових товарів, робіт, послуг, що використовується в однакових обсягах і закуповується на однакових умовах, свідчить про домовленість учасників щодо забезпечення необхідної перемоги або про наявність у учасників інформації про цінові пропозиції один одного, а відтак, свідчить про анти конкурентні дії;
- розрахунок собівартості 1 години фізичної охорони ТОВ «Інвест-Груп»та ЗАТ «Торнадо»підписаний головним бухгалтером. Відповідно до довідки ЗАТ «Торнадо»№ 174 та довідки ТОВ «Інвест-Груп»№ 113, що входять до складу тендерної документації, мають однакове оформлення, головним бухгалтером ТОВ «Інвест-Груп»та ЗАТ «Торнадо»є одна особа -Бойченко Н.В.;
- також, Відділенням було встановлено, що листи учасників торгів на адресу Київського управління з питань банкрутства щодо отримання довідки про відсутність рішення про порушення проти суб'єкта господарювання справи про банкрутство чи визнання його в установленому порядку банкрутом, мають спільні особливості Так, адресат зазначено напівжирним шрифтом, зміст листів однаковий і у тексті виявлено помилку, а саме Учасники написали прийменник «щодо»окремо: «... що до яких порушено провадження у справі про банкрутство». При цьому, є підстави вважати, зазначені довідки отримувала одна особа, оскільки на копії, що були надані Київським управлінням з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства, зроблено запис: «Кашира Л.Г 14.03.2008».
Таким чином, судом встановлено, що наявність однакових помилок та спільних особливостей в оформленні тендерних документів, дають підстави вважати, що між учасниками Процедури закупівлі відбувся обмін інформацією з метою забезпечення одному з учасників перемоги в тендері.
Слід зазначити, що змагальність продавців - учасників конкурентних процедур закупівель, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.
Суд приймає до уваги, що у випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність і усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури, що необхідно для забезпечення ефективності використання державних коштів та дотримання умов тендеру.
При цьому, вибір кращої пропозиції можливий лише тоді, коли вона запропонована в справжніх умовах змагальності, тобто у конкурентних умовах. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію і усуває змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції, на очікування замовником найбільш ефективного для нього результату.
Таким чином, внаслідок узгодженої поведінки учасників, замовником не досягнуто основної мети торгів, зокрема, зменшення ціни.
Враховуючи викладене, суд встановив, що сукупність встановлених Відділенням обставин дають підстави вважати, що у процесі підготовки та участі у Процедурі закупівлі, учасники діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції. Внаслідок цього конкуренцію між ними було усунуто, а право на укладення договору було отримано ТОВ «СВС-Систем»не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати торгів.
Виходячи з вищенаведеного, Відділенням правомірно кваліфіковано дії позивача, як антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 63-7/10.9 та повноту їх встановлення в оспорюваному рішенні суд дійшов висновку про те, що Відділення із дотриманням вимог чинного законодавства України, всебічно, повно і об'єктивно розглянуло обставини справи № 63-7/10.9, дослідило подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.
Викладені в оспорюваному рішенні висновки Відділення відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 63-7/10.9, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Рішення Відділення відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
ТОВ «Інвест-Груп»в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які воно посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 251 ГК України Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству; створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди; неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.
Згідно ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Проте, ТОВ «Інвест-Груп»нарахований штраф добровільно не сплатило.
В силу ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», п. п. 14 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, яке затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482, Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Таким чином, вимоги Відділення про стягнення з ТОВ «Інвест-Груп»штрафу є законними та обґрунтованими.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані докази, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог за первісним позовом.
Поряд з цим, позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В первісному позові відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-а, код ЄДРПОУ 32921845) до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, р/р 31117106700011, МФОЛ 820019 в УДК у Шевченківському районі міста Києва, ідентифікаційний код одержувача 26077968, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-а, код ЄДРПОУ 32921845) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України, 136 (сто тридцять шість) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 05.05.2010 р.