Справа № 2а-7840/09/1570
10 лютого 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання - Коваленко І.І.
за участю сторін:
від позивача представник - Лисюк В.В., за довіреністю
від відповідача представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом У правління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 6551 грн. 55 коп., -
До суду з адміністративним позовом звернулося У правління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 2 180 грн. 85 коп.
В ході судового розгляду справи позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 6551 грн. 55 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує в повному обсязі фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату, та час судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, за сім днів до дати судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, приєднані до матеріалів справи. Представник відповідача неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення розгляду, які ухвалами суду на місці були задоволені та розгляд справи відкладався. У судове засідання призначене на 10 лютого 2010 року представник відповідача також подав клопотання про відкладення розгляду справи до проведення перевірки правильності нарахування виплат на доставку та виплату пільгових пенсій, яке ухвалою суду на місці залишено без задоволення, за відсутністю обґрунтованих підстав.
Відповідно до положень, передбачених ч.1 , 2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Представник відповідача подав заперечення на позов (а.с. 91), посилаючись на те, що підприємство не згодне зі 100 % відшкодуванням пенсії пенсіонерам, оскільки вказані пенсіонери працювали в умовах шкідливих для здоров'я також і на інших підприємствах, та на те, що підприємство знаходиться зараз у важкому фінансовому стані. Докази в обґрунтування своїх заперечень, представником відповідача суду не були надані
Відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Так, судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» має статус юридичної особи та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджено відомостями про реєстрацію (а.с. 89) та заявою про реєстрацію (а.с. 90)
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконувалися роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював в ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» на посаді асфальтировщика у період з 30.04.1986р. по 08.10.1989р., що передбачена Списком 2, та підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу про призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.04.2007 року, виданої ЗАТ «СМПК -17» (а.с. 8), також працював на посаді ізолировщика, що передбачена Списком № 2 у період з 26.01.1990 року по 04.05.1992 року, що підтверджено довідкою від 04.04.2007 року (а.с.9), та на посаді асфальтобетонщика, що передбачена Списком №2 у період з 08.12.1997року по 02.04.2007 року, що підтверджено довідкою № 24 від 13.12.2007 року (а.с. 10).
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» на посаді асфальтобетонщиком, що передбачена Списком № 2 у періоди з 01.01.1988 року по 02.01.1991 року, з 07.10.1991 року по 01.07.1992 року, з 16.03.1998 року по 08.04.2004 року, що підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-б від 21.01.2008 року (а.с. 21).
Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем зазначених вище довідок та заяви про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 14, 20) Управліннями Пенсійного фонду за місцем проживанням пенсіонерів були призначені пенсії вказаним пенсіонерам за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 2, що підтверджено протоколом 47010 від 01.03.2008 року, розрахунком стажу (а.с. 16, 17) відносно ОСОБА_4 (а.с. 13), протоколом 121 від 10.04.2008 року (а.с. 18), розрахунком стажу (а.с. 19), розпорядженням на перерахунок пенсії (а.с. 22) відносно ОСОБА_3
Правомірність нарахування пенсії ОСОБА_4 підтверджується актом (а.с. 11-12) та листом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 27 листопада 2009 року № 10184/09 (а.с. 125).
Також судом на підставі листа Управління Пенсійного фонду в м. Южне Одеської області від 01.12.2009 року № 3798/05 (а.с. 128) встановлено, що ОСОБА_5 з 03.07.2009 року отримує пенсію по інвалідності ІІ групи.
Суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених, відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 25) та ОСОБА_4 (а.с. 26) разом із супровідним листом від 16.04.2009 року № 7420/18 (а.с. 24), за квітень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 72) та ОСОБА_4 (а.с. 73) та за травень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 74) та ОСОБА_4 (а.с. 75) із супровідними листами № 9138/18 від 13.05.2009 року (а.с. 71), № 11112/18 від 12.06.2009 року (а.с. 76).
Також судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена на користь позивача, у зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість за період з квітня 2009 року по червень 2009 року в сумі 6551, 55 грн., що підтверджено обґрунтованим помісячним розрахунком (а.с.5, 68).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вислухавши пояснення представника позивача, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно з абз. б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, в тому числі працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до ст. 100 цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: б) особам, які не мають повного стажу із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, зніжується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Довідками про підтвердження наявного трудового стажу про призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданих відповідачем ОСОБА_4 (а.с. 8, 9, 10), та ОСОБА_3 (а.с. 21) підтверджено, що вказані особи працювали в ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» на посадах, які передбачені Списком № 2, та відповідно протоколом 47010 від 01.03.2008 року, розрахунком стажу (а.с. 16, 17) відносно ОСОБА_4 (а.с. 13), протоколом 121 від 10.04.2008 року (а.с. 18), розрахунком стажу (а.с. 19) та розпорядженням на перерахунок пенсії (а.с. 22) відносно ОСОБА_3, підтверджено, що вказаним пенсіонерам призначена пільгова пенсія за віком за Списком № 2.
Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків -після досягнення 60 років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 досяг пенсійного віку 08.08.2009 року, ОСОБА_5 досягне 17.11.2010 року.
Відповідно до п 6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) в ідшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (яким є відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до п. 6.10. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, у разі призначення на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 25) та ОСОБА_4 (а.с. 26) разом із супровідним листом від 16.04.2009 року № 7420/18 (а.с. 24), за квітень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 72) та ОСОБА_4 (а.с. 73) та за травень 2009 року відносно ОСОБА_5 (а.с. 74) та ОСОБА_4 (а.с. 75) із супровідними листами № 9138/18 від 13.05.2009 року (а.с. 71), № 11112/18 від 12.06.2009 року (а.с. 76), останній отриманий відповідачем 16.06.2009 року.
Відповідно до п. 6.9. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України” не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищезазначених повідомлень та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, отже, відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказана сума є узгодженою, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.
Посилання представника відповідача у своїх запереченнях щодо невірного відсотку відшкодування пільгової пенсії і розрахунку стажу не приймається судом до уваги за відсутністю доказів підтверджуючі ці доводи. Також не береться до уваги суду важке фінансове становище підприємства відповідача, оскільки відповідно до п. 6 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» недоїмка по страховим внескам (до яких відносяться також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким є в тому числі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення») не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 6551 грн. 55 коп. за період з квітня 2009 року по червень 2009 року повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
З огляду на викладене, на підставі ст. 1, ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п .2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, та к еруючись ст. ст.2,4, 11, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов У правління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 6551 грн. 55 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 17» (юридична адреса: 67562, Одеська область, Комітернівський район, с. Крижанівка, вул. 3-й провулок Котовського, 4, код 01353551, МФО 328801, р/р 26008000244, ОФ АБ Експрес-банк) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (юридична адреса: 65009, м. Одеса, пров. Світлий, 8, код 26302649, банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, р/р 256013013705) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 6551 грн. 55 коп. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 55 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк заяви про апеляційне оскарження у порядку передбаченому ст. 186 КАС України і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 15 лютого 2010 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко