Справа № 288/1837/20
Провадження № 2/288/75/21
22 березня 2021 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк про огляд веб-сайту у справі за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 08 грудня 2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме: огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» за посиланням http://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №3, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.02.2019 р.)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 281-295 повного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Дослідивши позовні матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1,2,7 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно з ч.ч. 2-5ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
За змістом ст.ст.116-118 ЦПК України забезпечення доказів це вжиття судом термінових заходів щодо закріплення фактичних даних, подання яких згодом може стати утрудненим чи неможливим через їх знищення або пошкодження, щоб в подальшому при розгляді справи використати їх як докази певних обставин у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача долучено до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання про огляд веб-сайту не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача суду не наведено достатнє обґрунтування необхідності забезпечення доказу саме шляхом його огляду за місцезнаходженням та відповідно неможливості забезпечення доказу в інший спосіб, передбачений ч. 2 ст. 116 ЦПК України, а також не надано достатніх даних, що дають підстави припускати, що цей засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.76,85,116-118,259,260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника позивача АТ КБ "ПриватБанк" про огляд веб-сайту відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко