23 березня 2021 рокуСправа № 280/2130/21
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ Донскової Вікторії Анатоліївни
про стягнення моральної, фізичної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ Донскової Вікторії Анатоліївни (далі - відповідач), в якому просить:
стягнути з відповідача грошову компенсацію щодо відшкодування моральної та фізичної шкоди у сумі 4000,00 грн.;
зобов'язати відповідача надати документацію про місто прописки (мешкання) тата позивача (померлого) до стану смерті на 1985 рік.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 (справа № 819/362/16) публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, позивачем заявлені вимоги до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ ОСОБА_2 про стягнення моральної, фізичної шкоди та зобов'язання надати позивачу відповідну документацію.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закон України «Про органи самоорганізації населення», органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.
У силу частин 2-3 статті 3 цього Закону органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Відповідно до положень КАС України, відповідач не є суб'єктом владних повноважень, оскільки у відповідача відсутні як будь-які владні повноваження відносно позивача, як власні, так і делеговані.
Оскільки в даних відносинах відповідач не має статусу суб'єкта владних повноважень, не здійснює владні управлінські функції, спір між сторонами не є публічно-правовим, тому його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд прийшов до висновку, що з огляду на характер спору та суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, у відкритті провадження в даній адміністративній справі слід відмовити.
Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись ст. ст. 4, 19, п.1 ч.1 ст.170, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ ОСОБА_2 про стягнення моральної, фізичної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цього спору має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В.Батрак