23 березня 2021 рокуСправа № 280/2133/21
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
до начальника відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради Голубцової Олесі
до начальника Бердянського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області Василенка Євгенія Миколайовича
до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ Донскової Вікторії Анатоліївни
про стягнення моральної, фізичної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до начальника відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради Голубцової Олесі (далі - відповідач 1), до начальника Бердянського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області Василенка Євгенія Миколайовича (далі - відповідач 2), до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ Донскової Вікторії Анатоліївни(далі - відповідач 3), в якому просить:
стягнути з відповідачів грошову компенсацію щодо відшкодування моральної та фізичної шкоди у сумі 5000,00 грн.;
зобов'язати відповідача 3 надати позивачу відповідну документацію.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 (справа № 819/362/16) публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Позивачем заявлені вимоги, зокрема про стягнення з відповідачів грошової компенсації щодо відшкодування моральної та фізичної шкоди у сумі 5000,00 грн.
Разом із цим, частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, в адміністративному судочинстві вимоги про відшкодування шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно при вирішенні публічно-правового спору.
Так, позивач просить також про зобов'язання начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ ОСОБА_2 надати позивачу відповідну документацію.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закон України «Про органи самоорганізації населення», органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.
У силу частин 2-3 статті 3 цього Закону органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Тобто, у відповідача 3 відсутні як будь-які владні повноваження відносно позивача, як власні, так і делеговані.
При цьому, позивач не заявляє вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а саме відповідач 1 та/або відповідача 2).
Відтак, відсутність публічно-правового спору унеможливлює розгляд вимог про стягнення коштів за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд прийшов до висновку, що з огляду на характер спору та суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, у відкритті провадження в даній адміністративній справі слід відмовити.
Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись ст. ст. 4, 19, п.1 ч.1 ст.170, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради Голубцової Олесі, до начальника Бердянського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області Василенка Євгенія Миколайовича, до начальника вуличного комітету №19 міста Бердянськ Донскової Вікторії Анатоліївни про стягнення моральної, фізичної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цього спору має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В.Батрак