Рішення від 13.04.2010 по справі 15/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/9013.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн"

про стягнення 504 897,46 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Петраковська С.О.

від відповідача - не з'явився

У судовому засіданні 13.04.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн" на користь позивача 504897,46 грн. заборгованості (122555,66 грн. основного боргу, 382341,80 грн. пені) за договором на продаж продукції № 10/10/01 від 10.10.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/90.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 розгляд справи № 15/90 відкладено на 13.04.2010р.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Турн" (далі - Відповідач) укладено Договір на продаж продукції № 10/10/01 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач (Продавець) зобов'язувався систематично поставляти і передавати у власністю Відповідачу (Покупцю) будівельні матеріали, в т.ч. цемент (далі - товар), а Відповідач зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, а саме в період з жовтня 2008 року по березень 2009 року поставив товар Відповідачу на загальну суму 1818170,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 4.1. Договору Відповідач сплачує замовлений товар до моменту його відвантаження Позивачем.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору за умови попереднього погодження з Позивачем може застосовуватись відтермінування оплати до 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості переданого товару виконав частково в сумі 1478149,72 грн.

30.06.2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду про зарахування взаємних однорідних вимог (належним чином засвідчена копія наявна у справі), внаслідок чого борг Відповідача перед Позивачем зменшився на суму 217464,63 грн.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 122555,66 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2009р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 122555,66 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Згідно умов п. 4.3. Договору при прострочці встановленого терміну оплати (починаючи з одинадцятого дня після відвантаження) Відповідач (Покупець) сплачує Позивачу (Продавцю) пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

У зв'язку з простроченням платежу за отриманий товар Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 382341,80 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання Відповідачем зобов'язання за договором, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100000,00 грн.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 222555,66 грн. заборгованості (122555,66 грн. основного боргу, 100000,00 грн. пені).

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 5049,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн" (юридична адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 136, к. 34; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е, оф. 26; код ЄДРПОУ 34187332, банківські реквізити: р/р 26008600959101 в Подільській філії КБ "Експобанк", МФО 320597), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, оф. 12; поштова адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31-В, оф. 2, код ЄДРПОУ 34002959, банківські реквізити: р/р 2600100900097 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) 122555 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 66 коп. основного боргу, 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. пені, 5049 (п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" відмовити.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 30.04.10

Попередній документ
9571210
Наступний документ
9571212
Інформація про рішення:
№ рішення: 9571211
№ справи: 15/90
Дата рішення: 13.04.2010
Дата публікації: 01.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію