ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/14622.04.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»
До Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»
Провизнання договору недійсним
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Кушнірук Т.О.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача -Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»про визнання недійсним кредитного договору № 2 від 04.02.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Святослав»та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, Ухвали суду не виконав.
Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.04.2010р.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Святослав»та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», уклали Кредитний договір № 2, відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 10.995.000,00 гривень і цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів (п.1.2. Кредитного договору) строком на 12 місяців (п.п. 1.3.1.).
Позивач стверджує, що спірний договір був укладений з порушенням законодавства.
Вважає, що відповідач не перевірив відповідність волевиявлення керівника позивача рішенням загальних зборів його учасників та вимогам закону.
Так, згідно ч.2 ст. 98 ЦК України рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються загальними зборами учасників товариства більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Отже, для укладення кредитного договору на суму 10.995.000,00 гривень, що в десять разів перевищує статутний фонд товариства, за твердженням позивача, відповідач зобов'язаний був отримати від позивача рішення загальних зборів учасників товариства. Відповідач такого обов'язку не виконав.
Враховуючи те, що загальні збори учасників позивача не приймали рішення з предмету кредитного договору на загальну суму, а також те, що відповідачем порушено наведені вимоги закону, позивач вважає, що спірний кредитний договір має бути визнаний недійсним.
Відповідач не погоджується з наведеними підставами для визнання кредитного договору недійсним.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до законодавства України, кредитний договір не є договором відчуження майна. Адже, внаслідок одержання кредиту ТОВ «Святослав»відповідно до цільового призначення (мети) кредиту, зазначеного у п. 1.2. кредитного договору, ТОВ «Святослав»за рахунок кредитних коштів поповнив свої власні обігові кошти. Тобто, ТОВ «Святослав»не втратив (відчужив), а навпаки набув майно у вигляді кредитних коштів.
Відповідно до ч. З ст. 92 Цивільного кодексу України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Позивачем не було надано Відповідачу документів, що підтверджували б обмеження повноважень Генерального директора товариства на момент укладення Кредитного договору № 2 від 04.02.2009 року.
Крім того, ч.І ст. 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Даний правочин був схвалений шляхом щомісячної сплати відсотків на виконання умов кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Святослав»за кредитним договором № 2 від 04.02.2009 року станом на 17.01.2010 р.
Таким чином позовні вимоги Позивача про визнання кредитного договору
№ 2 від 04.02.2009 року недійсним є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко