ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/12426.04.10
За позовомПриватного підприємства "Фірма "Нью Ленд"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
простягнення 18 303,40 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Номінас К.В.
від відповідача:ОСОБА_4
Приватне підприємство "Фірма "Нью Ленд" (надалі -Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі -Підприємець) про стягнення 37 033,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки товарів №18-09Р від 03.03.2009 р. позивач здійснював поставку товарів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставлених товарів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37 033,54 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. порушено провадження у справі №48/124 та призначено її до розгляду на 22.03.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 12.04.2010 р.
12.04.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява, в якій позивач просив віднести до складу судових витрат 3 700,00 грн. -витрати на оплату послуг адвоката.
В судовому засіданні 12.04.2010 р. оголошено перерву до 26.04.2010 р.
У судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про відмову від вимог про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 700,00 грн. Подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив зменшити розмір заборгованості та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 18 303,40 грн.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву, в якій позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнає повністю.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
03.03.2009 р. між Підприємством (постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки товарів №18-09Р (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: дитячий одяг.
Згідно із п. 1.3 Договору остаточна кількість товару, ціна, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації та/або видатковій накладній, що є додатком №2 до цього Договору.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що загальна вартість товару за цим Договором визначається відповідно до поставленої партії товару, зазначеної у видатковій накладній. Вартість тари, упаковки, маркування за цим Договором включається у загальну ціну товару.
Згідно із п. 3.1 Договору асортимент товару, що є предметом поставки за цим Договором, зазначається у специфікації та/або видатковій накладній, яка додається до Договору.
Із змісту розділу 5 Договору вбачається, що оплата товарів покупцем здійснюється шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника за цінами вказаними у специфікації та/або видатковій накладній (п. 5.1 Договору). Покупець оплачує вартість товару, вказаного у специфікації та/або видатковій накладній окремими частинами по мірі часткової та/або повної реалізації даного товару або окремої партії товару, але не пізніше 14 днів з моменту продажу часткової та/або повної реалізації даного товару або окремої його партії. (п. 5.1.1 Договору). Покупець зобов'язаний надавати постачальнику в електронному вигляді на електронну адресу постачальника звіт про кількість реалізованого товару чи окремої його партії кожні 7 днів з моменту отримання покупцем товару (п. 5.1.2 Договору). Покупець зобов'язаний реалізувати товар або окрему його партію, не пізніше 3 місяців, з моменту поставки товару або окремої його партії.
Відповідно до п.п. 16.1, 16.2 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 16.1 цього Договору та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
У період з квітня по жовтень 2009 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 64 881,07 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.
З пояснень представників сторін та акту звірки вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 20 935,20 грн., а частково повернув позивачу товар на загальну суму 25 642,47 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 303,40 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковими накладними на суму 64 881,07 грн.
Видаткові накладні містять підпис представника та відтиск печатки відповідача, отримання товару не заперечується відповідачем.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та згідно із розділом 5 Договору строк виконання грошового зобов'язання по оплаті відповідачем поставленого товару на моменту розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 18 303,40 грн. за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником у судовому засіданні (заява від 26.04.2010 р.).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 18 303,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Ногіна, 38; ідентифікаційний код 19430708) суму боргу у розмірі 18 303 (вісімнадцять тисяч триста три) грн. 40 коп., державне мито у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В. Бойко