ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/43030.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера-Фрукт»
До Акціонерного товариства закритого типу «ДІЖИТЕК - СЕРВІС»
про стягнення коштів за втрачений товар та відшкодування збитків
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Василега В.М. -предст. (дов. №01 від 27.10.2009 р.)
Від відповідача Пантюшенко О.О. -предст. (дов. №1 від 10.12.2009 р.)
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ера-Фрукт»звернулось до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Діжитек-Сервіс»грошових коштів на суму 154 570,00 грн. як стягнення за зіпсований товар, 924,00 грн. витрати на проведення експертизи.
Ухвалою суду від 23.11.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/430 та призначено розгляд справи на 18.12.2009 р.
16.12.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Уточнення позовної заяви, відповідно до якого позивач просить суд розглянути вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 173 137,11 грн. з яких 118 900 грн. як стягнення за зіпсований товар, 924,00 грн. витрати на проведення експертизи, 4 000 грн. як витрати на брокерські послуги по розмитненню зіпсованого товару, 819,60 грн. як витрати на утилізацію зіпсованого товару, 48 493,51 грн. як сплачені митні платежі за зіпсований товар.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідач при транспортуванні товару (виноград столовий) з країни Італія до місця призначення Україна не виконав вимоги угоди про перевезення вантажів міжнародного сполучення, укладання якої підтверджується міжнародно-транспортною накладною від 28.09.2009 р. № 072053, укладання якої вимагається статтею 4 Конвенції про договір міжнародного сполучення дорожнього перевезення вантажів, дата вступу у силу для України 15.05.2007 року.
18.12.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача Відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, Відповідач вказав, що ним було дотримано вимоги перевезення вантажу, а причиною зіпсування товару стало те, що виноград було зібрано мокрим та теплим, попередньо він не був охолоджений до температури +4 С та те що виноград був навантажений дуже щільно. Також вказав, що з вини позивача було затримано розмитнення товару на митниці, оскільки той не надав сертифікат походження на даний товар.
Ухвалою суду від 18.12.2009 р. відкладено розгляд справи на 29.01.2010 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/430, зобов'язано відповідача надати відзив на Уточнення позовної заяви.
29.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача Відзив на уточнену позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 02.02.2010 р. призначено розгляд справи на 05.03.2010 р.
В судовому засіданні 05.03.2010 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між ТОВ «Ера-Фрукт»та DIDONNA FRANCSEKO S.R.L (країна Італія) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 05.09.2009 р. № 38 щодо купівлі-продажу Товару -овочі, фрукти. На виконання вимог Контракту Позивачем було замовлено партію винограду у кількості 20 000 кг на загальну суму 10 000 ЄВРО (по курсу НБУ на дату подання позову 118 900 грн.), що підтверджується Інвойсом від 28.09.2009 р. № 88/ЕС. Згідно Інвойсу № 88/ЕС від 28.09.2009 р. було замовлено 20 000 кг винограду чистої ваги. Згідно відмітки на інвойсі виноград свіжий врожай 2009 року, температура зберігання від +3до +5 С, термін зберігання -1 місяць (документи долучено до матеріалів справи).
Пунктом 3 даного Контракту поставка товару проводиться на умовах СРТ Київ, партіями відповідно до графіку виконання поставок.
Для організації перевезення товару ТОВ „Ера-Фрукт” було укладено договір комісії у зовнішньоекономічній діяльності від 06.05.2009 б/н з СПД Багіровим. Згідно п. 1.1 Договору ТОВ „Ера -Фрукт” доручає СПД Багірову здійснювати організацію експортно-імпортних операцій. Згідно до п. 1.2 даного Договору власником товару, що буде доставлятися, є ТОВ „Ера-Фрукт”.
На виконання вказаного договору СПД Багіровим було надано заявку на транспортне обслуговування до АТЗТ «ДІЖИТЕК-СЕРВІС».
Відповідач погодився здійснити транспортне обслуговування СПД Багірова та здійснити доставку товару ТОВ „Ера -Фрукт” з місця завантаження країна Італія до місця розвантаження м. Київ країна Україна, автомобілем АА 1647 АО п/п АО 3942 ХХ, що підтверджується наступним.
Вказані взаємовідносини між позивачем та відповідачем підпадають під дію Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів /КДПВ/ від 19.05.1956 року, дата вступу у силу для України 17.05.2007 рік (далі -Конвенція).
Згідно до статті 1 Конвенції дійсна Конвенція застосовується до всякого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів, коли зазначені в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна є учасником Конвенції.
Стаття 4 Конвенції визначає, що договір перевезення встановлюється накладною.
Стаття 5 Конвенції передбачає, що накладна складається у трьох оригінальних екземплярах, підписаними відправником та перевізником, при чому ці підписи можуть бути надруковані або замінені штемпелем відправника.
На виконання вказаних вимог Конвенції було укладено Міжнародну товарно-транспортну накладну від 28.09.2009 р. № 072053.
Згідно п. 1 Накладної відправник DIDONNA FRANCSEKO S.R.L (країна Італія), п. 2 одержувачем товару визначено ТОВ „Ера -Фрукт”, п. 16 визначено перевізником АТЗТ „Діжитек-сервіс”.
Пунктом 6 Накладної визначено, що завантажено 2 240 місць, найменування товару виноград трьох видів, вага брутто 21 400 кг.
Пункт 13 Накладної містить вказівки відправника, а саме зберігання товару при температурі + 4С.
Отже, Відповідачем було погоджено кількість та вид завантаження товару та умови його перевезення, що підтверджує штамп перевізника.
Згідно до ст. 3 Конвенції перевізник відповідає за свої власні дії.
Фактично до місця призначення товар було доставлено з вираженими дефектами якості, що підтверджується наступним.
Згідно Акту митного брокера від 07.10.2009 року про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за Накладною № 072053 від 28.09.2009 р. та інвойсом 88/ЕС від 28.09.2009 р. товар на Київську регіональну митницю ВМО -7 в присутності інспектора, була знята пломба та відкрито автомобіль АА 1647 АО п/п АО 3942 ХХ, з якої пішов пар з різким зловонним запахом плісенні та бродіння. З машини виливалась рідина з перегнилого винограду. Показник термометра у холодильнику показував + 30 градусів. Після розмови з водієм було з'ясовано, що мабуть зломився холодильник.
Вказані документи для підтвердження втрати якості Товару були направлені позивачем до Київської Торгово -промислової палати для проведення експертизи для перевірки якості Товару.
Актом експертизи Київської Торгово -промислової палати від 11.10.2009 р. № 1-3033 встановлено, що Товар (виноград), який знаходиться у авторефрежераторі АА 1647АО/ АО 3942ХХ, не має товарного вигляду, встановленого у п. п. 3.1.4 п. 4.8 ДСТУ 2438-94 (ГОСТ 25896-94) „Виноград свіжий столовий”, ягоди побурівши і ураження гниллю складає 100 % (п. 14 Акту). На момент пред'явлення, по даним термометра в холодильній камері, температура в кузові складала плюс 20 С, двері кузова відкриті, дно кузова автомашини мокре від соку винограду (п. 13 Акту) (документи додано до матеріалів справи).
Таким чином, як встановлено наведеними вище доказами перевізником під час транспортування не було дотримано вимог накладної, а саме температурного режиму зберігання товару + 4 С.
Посилання відповідача на Акт огляду холодильної камерної установи (серійний номер 109DQ) від 14.12.2009 р., в якому зазначено, що холодильна установка знаходиться в робочому стані не береться до уваги, оскільки вказаний акт складений після двох місяців з моменту перевезення товару. Крім того, не підтверджуються будь-якими доказами посилання відповідача про завантаження товару мокрим, не охолодженим до даної температури та дуже щільно.
Згідно до ст. 9 Конвенції накладна, оскільки не доказано іншого, слугує доказом умов договору і засвідчує прийняття вантажу перевізником. При відсутності в накладній мотивованих перевізником зауважень, є презумпція, що вантаж та його упаковка були зовнішньо в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником та що кількість вантажних місць, а також їх розмітка і номер відповідають вказаним в накладній.
Також, позивачем було надано суду книжку МДП серія № 62906442 відповідача, в якій підтверджується число і рід вантажних місць, опис товару та температура його зберігання (рубрика 10 вантажного маніфесту), а також у п. 13 міститься відмітка відповідача про те, що він заявляє, що відомості, наведені у рубриках 1-10, точні та повні.
Отже, в наданих документах щодо перевезення зіпсованого товару будь-які зауваження до якості чи кількості товару з боку відповідача відсутні, що спростовує його посилання зазначені у відзиві.
Відповідно до п.1 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Згідно п. 3 ст. 17 Конвенції перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.
Згідно п. 4 ст. 23 Конвенції по дорогам (КДВП) підлягають відшкодуванню оплата за перевезення, митні збори, та інші витрати у пропорції, що відповідає розміру збитків.
На території України згідно законодавства встановлено наступні митні платежі.
Законом України „Про єдиний митний тариф” передбачено ввізне мито, що нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
На день подання вантажної митної декларації Законом України „Про митний тариф” затверджено Гармонізовану системи опису та кодування товарів згідно якої код товару 08061010 виноград свіжий оподатковується за ставкою ввізного мита 10 % від вартості товару указаної у вантажно митній декларації.
Згідно до п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту. Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Визначена вартість перераховується в українській гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.
Згідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Згідно до ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства підтверджує сплату податку на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Позивачем понесено витрати згідно ВМД від 28.10.2009 р. № 100000011\9\320384 за товар, що був втрачений з вини відповідача, сплачено митних платежів у розмірі 48 493,51 грн. (15 154,22 грн.,- 10 % ввізне мито та 33 339,29 грн. -20% сума ПДВ), що підтверджується у графах 12,47 та відміткою Київської регіональної митниці на вказаній ВМД.
Постановою Кабінету Міністрів України „Про вантажно митну декларацію”, передбачено, що ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Згідно до Інструкції „Про порядок заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої наказом Державної митної служби від 9 липня 1997 року № 307, передбачено, що Графа 12 "Відомості про вартість" заповнюється у разі нарахування податків. Якщо відомості про нарахування плати в графі 47 ВМД зазначаються посадовою особою митного органу, то до графи B ВМД відомості про цю плату також заносяться посадовою особою митного органу.
Надана Позивачем ВМД від 28.10.2009 р. № 100000011\9\320384 відповідає наведеним вимогам заповнення даного виду вантажно митних декларацій.
Крім того, позивачем понесено інші витрати на розмитнення, утилізацію та проведення експертизи зіпсованого товару.
Так, Позивачем з ПП «Компанія «Броктранссервіс»було укладено угоду № 28/10 про надання брокерських послуг. ПП «Компанією «Броктранссервіс»здійснено митне оформлення наведеного вище товару, що підтверджується рахунком фактури від 29.10.2009 р. № СФ-80, податкової накладної від 29.10.2009 р. № 80 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-80 про сплату позивачем за митне оформлення товару 4 000 грн.
Крім того, позивачем згідно Договору від 28.08.2009 р. № 11/199-JМ з Київським міським управлінням з утилізації відходів, як вторинної сировини „Укрекокомпресресурси” здійснено попередній платіж у сумі 3 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.10.2009 р. № 961, з яких у тому числі проплачено по відомості від 28.10.2009 р. до ВМД № 100000011\9\320384 на суму 819,60 грн. за утилізацію тари втраченого товару.
Також, Позивачем, здійснено сплату за експертизу якості вказаного товару на рахунок Київської Торгово-промислової палати у розмірі 924,00 грн., що підтверджується, рахунком №14003 від 19.10.09 та Акту приймання-здачі робіт від 19.10.09.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Статтею 225 ГК України визначено склад та розмір відшкодування збитків, а саме, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно до ст. п. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідач не довів суду дотримання вимог господарського зобов'язання та виконання його належним чином.
Доводи позивача є належними та обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „ДІЖИТЕК - СЕРВІС” (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8а, код ЄДРПОУ 19364012, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера -Фрукт” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, код ЄДРПОУ 35976950, р/р 2600219013300 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) 173 137 (сто сімдесят три тисячі сто тридцять сім) грн. 11 коп. збитків, 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) грн. 37 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко