ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/225-09-45/6407.04.10
За позовом: Державного підприємства «АНТОНОВ»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер АМІ" ЛТД
про: стягнення 485.248,59 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Кученко В.М.
Відповідача: не з'явились
Суть спору: стягнення 485.248,00 грн. заборгованості за невиконаною мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2006 у справі № 45/215-05.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2006 у справі № 45/215-05 позовні вимоги Державного підприємства Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова (право попередника позивача) до ТОВ "Інтер АМІ" ЛТД задоволено та вирішено стягнути з останнього 275.932,50 грн. -основного боргу, 92.989,25 грн. -пені, 19.315,27 грн. -штрафу, 7.643,33 - 3 % річних, 25.000,00 грн. -витрат на оплату послуг адвоката, 3.108,00 грн. -державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач зазначає, що в наступному ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2006 у справі № 45/215-05 затверджено мирову угоду, умовами якої передбачено сплату боргу відповідачем на користь позивача протягом 6 місяців, щомісячними платежами. Проте, за твердженням позивача, відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за мировою угодою, а тому позивач просить стягнути з відповідача суму невиконаного з урахуванням штрафних санкцій по кожному платежу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2010 справу № 55/225-09 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу передано на новий розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 17.02.2010 розгляд справи призначено на 15.03.2010.
Ухвалою від 15.03.2010 замінено позивача Державне підприємство Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова його правонаступником Державним підприємством «АНТОНОВ»(код ЄДРПОУ 14307529), а розгляд справи відкладено на 07.04.2010.
Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.04.2010, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -
Господарським судом Харківської області розглядалась справа № 45/215-05 за позовом Державного підприємства Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова (право попередника позивача) до ТОВ "Інтер АМІ" ЛТД про стягнення 395.880,35 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2006 у справі № 45/215-05 позов задоволено повністю та вирішено стягнути з ТОВ "Інтер АМІ" ЛТД - 275.932,50 грн. - основного боргу, 92.989,25 грн. -пені, 19.315,27 грн. -штрафу, 7.643,33 - 3 % річних, 25.000,00 грн. -витрат на оплату послуг адвоката, 3.108,00 грн. -державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В процесі виконання судового рішення ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2006 у справі № 45/215-05 затверджено мирову угоду, згідно якої відповідач підтвердив основний борг в сумі 275.392,50 грн. та витрати на юридичну допомогу в сумі 25.000,00 грн. та зобов'язався сплатити суму заборгованості частками на протязі 6 календарних місяців у наступному порядку: до 31.08.2006 -50.000,00 грн., до 30.09.2006 -50.000,00 грн., до 31.10.2006 -50.000,00 грн., до 30.11.2006 -50.000,00 грн., до 30.12.2006 -50.000,00 грн., до 31.01.2007 -54.158,50 грн.
Спір виник в наслідок того, що позивач стверджує, що відповідач не виконав умов мирової угоди, а тому просить зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди належним чином, а саме: стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача суму заборгованості та штрафні санкції.
Згідно ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
З викладеного випливає, що мирова угода -це домовленість між позивачем та відповідачем про врегулювання спору в частині позовних вимог, що може полягати у відстрочці та/або розстрочці, а також прощення (списання) боргу.
При цьому, зобов'язання, яке лежить в основі позовних вимог, в щодо яких, свою чергу, і укладено мирову угоду не припиняється. Мировою угодою сторони спору лише змінюють існуюче зобов'язання, шляхом внесення змін до нього, що може полягати у зміні порядку його виконання та суми виконання (наприклад, збільшення суми зобов'язання на розмір судових витрат).
Більш того, оскільки мирова угода не породжує абстрактних зобов'язань, як наприклад, вексель, то така угода є каузальною, тобто з чітко визначеною метою та з визначеними матеріально-правовими правовідносинами, які лежать в основі зобов'язання, з якого виник спір.
З цього випливає, що при вирішенні спору про стягнення коштів за мировою угодою, суду необхідно визначити зміст правовідносин та розмір заборгованості боржника перед кредитором в межах тих приватноправових зобов'язань, які лежать в основі мирової угоди та передували її укладенню.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2006 у справі № 45/215-05, яке набрало законної сили, встановлено наступне:
«10.09.2002 між сторонами укладено договір на проведення дослідно-конструкторських робіт за № 532/2002, відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести дослідно-конструкторські роботи по темі: “Відпрацювання КД, випробування та сертифікація інтер'єру з застосуванням термопластичних матеріалів літака АН-140. Випробування та сертифікація установки пасажирських крісел FAST на літаку АН-140”.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору № 532/2002 від 10.09.2002 р. відповідач зобов'язався оплатити вказані роботи в сумі 551 865 грн. шляхом авансового платежу впродовж 15 днів з моменту підписання договору в розмірі 50% від суми договору, а кінцевий розрахунок провести протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору № 532/2002 від 10.09.2002 р. сторонами було погоджено порядок здачі та приймання робіт, а саме: по завершенню робіт позивач надає відповідачу акт здачі-приймання робіт, а відповідач зобов'язаний впродовж 10 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт направити позивачу підписаний акт або вмотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови відповідача сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, строків їх виконання.
Додатковою угодою № 1 від 30 квітня 2003 р. до договору № 532/2002 від 10.09.2002 в п. 2 сторони продовжили термін дії договору № 532/2002 від 10.09.2002 р. до 31.12.2003.
Як свідчать матеріали справи, позивач направив відповідачу акт здачі-приймання робіт 18.02.2004 року. Відповідачем в указаний у пункті 3.2. Договору № 532/2002 термін, акт не був підписаний, мотивована відмова від підписання Позивачу не надходила».
«Листом від 23.11.2004 за № 685 відповідач визнав, що ним порушено пункт 2.3. договору № 532/2002 від 10.09.2002 стосовно проведення остаточного розрахунку по договору, в умовах, коли позивач повністю виконав свої зобов'язання прийняті за договором № 532/2002 від 10.09.2002».
«Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, заборгованість відповідача перед позивачем за договором на проведення дослідно-конструкторських робіт № 532/2002 від 10 вересня 2002 року, складає 275 932,50 грн.».
«…враховуючи, що позивач належить до державного сектора економіки, беручи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в терміни, встановлені умовами договору на проведення дослідно-конструкторських робіт № 532/2002 від 10.09.02, позовні вимоги щодо стягнення 92989,25 грн. пені, 19315,27 грн. штрафу, є обгрунтованими, відповідають наданому розрахунку, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача».
«Позовні вимоги щодо стягнення згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у сумі 7643,33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 25000 грн. відповідають вимогам діючого законодавства».
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Отже факти, встановлені в рішенні Господарського суду Харківської області від 14.06.2006 у справі № 45/215-05, не потребують доведення знову.
Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, в основі правовідносин сторін спору у межах справи Господарського суду Харківської області № 45/215-05 лежала заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 275.932,50 грн.
Оскільки мирова угода, як зазначено вище, не може породжувати абстрактні зобов'язання (як, наприклад, вексель), то сума визначена мировою угодою має відповідати змісту зобов'язань, що лежать в її основі.
На час затвердження мирової угоди, розмір основного боргу відповідача перед позивачем складав 275.932,50 грн., відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 275.932,50 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Також є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 25.000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката в межах справи Господарського суду Харківської області № 45/215-05.
Натомість мирова угода не є договором новації в розумінні ст. 604 Цивільного кодексу України, а тому сума визначена в мировій угоді сторін, що затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 45/215-05, не є вцілому основним боргом та складається з основного боргу (275.932,50 грн.) та судових витрат у вигляді витрат на оплату послуг адвоката (25.000,00 грн.).
Оскільки чинним законодавством не передбачено можливості нарахування штрафних санкцій на суми судових витрат, і позивачем не визначено до складу якої суми з 6 періодів включено судові витрати в сумі 25.000,00 грн., то зазначене унеможливлює проведення судом перерахунку сум 3% річних, збитків від інфляції, пені та штрафу, стягнення яких просить позивач.
Відповідно розрахунок позивача щодо 3% річних, збитків від інфляції, пені та штрафу є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судових витрат покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер АМІ" ЛТД (02002, м Київ, вул.. Степана Сагайдака, буд. 101, код 00151236, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства «АНТОНОВ»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполева, буд. 1, код 14307529, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) за мировою угодою -275.932 (двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 50 коп. -основного боргу, 25.000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката в межах справи Господарського суду Харківської області № 45/215-05, 3.009 (три тисячі дев'ять) грн. 32 коп. -державного мита, 146(сто сорок шість) грн. 36 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
3. Видати наказ.
4. В задоволенні решти вимог відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Балац
Дата підписання: 30.04.2010