Рішення від 04.03.2010 по справі 47/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/5004.03.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз»

До Держане комплексне торговельне підприємство «Хрещатик»

про стягнення 4974,68 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Рижиков Т.Г. -представник за довіреністю

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 4974,68 грн. заборгованості за Договором про сервісно-технічне обслуговування № 29 від 17.02.2006р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -102,00 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009р. було порушено провадження у справі № 47/50 та призначено її до розгляду на 04.02.2010р., ухвалою від 04.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 04.03.2010р.

В судовому засіданні 04.03.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору про сервісне-технічне обслуговування № 29 від 17.02.2006р., не було здійснено оплату за виконанні роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 4974,68 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено.

Відповідач своїх представників в судові засідання 04.02.2010р., 04.03.2010р. не направляв. 01.03.2010р. Позивач через канцелярію Господарського суду м. Києва направив заяву, якою просив суд застосувати трирічний термін позовної давності передбачений ст. 223 ГК України та відмовити у позові.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2006р. між позивачем -ТОВ «Автосоюз», як виконавцем, та відповідачем ДКГП «Хрещатик», як замовником, було укладено договір № 29 про сервісно-технічне обслуговування, який підписано представниками замовника та виконавця, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконувати комплекс робіт по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, вказаних у додатку № 1 до даного договору, згідно заявок замовника, а замовник зобов'язується приймати своєчасно сплачувати роботи на умовах, визначених у даному договорі (п. 1.1).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що вартість робіт визначається згідно прейскурантів виконавця, які діють на дату звернення замовника (п. 4.1), замовник сплачує 100% вартості робіт, визначених в акті виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін (п. 4.2).

Відповідно до довіреності серії ЯМУ № 415905 (типової форми № М-2 затвердженої наказом Мінстату України 21.06.1996р. № 192), виданої відповідачем на ім'я Січнаря Сергія Васильовича, останній був уповноважений на отримання робіт по обслуговуванню автомобіля.

Відповідно до наряду замовлення № СЗ00035679/СН00030451, підписаного повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає -4974,68 грн.

Суд дослідивши зазначений наряд-замовлення, встановив що на зазначеному наряді встановлена дата підписання 2006р. без конкретного числа та місяця, а тому на думку суду за дату підписання слід вважати 31.12.2006р.

03.08.2009р. позивач, цінним листом, направив на адресу відповідача претензію № 518, якою вимагав у семиденний строк з моменту отримання даної претензії, здійснити оплату виконаних робіт по договору № 29 від 17.02.2006р. на суму -4974,68 грн.

20 серпня 2009р. відповідач направив на адресу відповідача відповідь на претензію, якою повідомив, що на даний час відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № 490 від 05.09.2006р. ДКТП «Хрещатик»- ліквідується.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору про сервісне-технічне обслуговування № 29 від 17.02.2006р., не було здійснено оплату за виконанні роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 4974,68 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає -4974,68 грн.

Як зазначив відповідач в заяві, п. 4.2 передбачена оплата протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, а оскільки актом є наряд замовлення, який підписано 14 листопада 2006р., строк оплати до 22 листопада 2006р. Загальна позовна давність три роки, та перебіг позовної давності починається коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу, отже перебіг позовної давності починається з 22.11.2006р. до 22.11.2009р., а позовну заяву пред'явлено в грудні місяці 2009р., а тому відповідач просить застосувати строки позовної давності та в позові відмовити.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження позивача про те, що перебіг позовної давності починається з 22.11.2006р. до 22.11.2009р., а позовну заяву пред'явлено в грудні місяці 2009р., а тому строк позовної давності сплив, та необхідно в задоволенні позову відмовляти, судом відхиляється з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вимогами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Судом встановлено, що на зазначеному наряді-замовлені встановлена дата підписання 2006р. без конкретного числа та місяця, а тому суд дійшов висновку що датою підписання необхідно вважати 31.12.2006р. Оскільки дата підписання 31.12.2006р., а строк оплати згідно п. 4.2 договору, 5 банківських днів з моменту підписання, тобто до 10.01.2007р., отже перебіг позовної давності починається з 10.01.2007р. і закінчується 10.01.2010р., а відповідно до відбитку штампу канцелярії Господарського суду міста Києва позовну заяву подано 03.12.2009р., а тому суд дійшов висновку, що вимоги відповідача про необхідність застосування строку позовної давності та відмови у позові - не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець умови договору № 29 від 17.02.2006р., виконав, а саме: ним було надано послуги з виконання робіт по обслуговуванню автомобіля передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму -4974,68 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується нарядом-замовлення, а відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений пунктом 4.2 договору, тобто на протязі 5 (семи) банківських днів з дня підписання акту -не виконав. Оплата в сумі 4974,68 грн. -здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 29 від 17.02.2006р. існує непогашена заборгованість в сумі -4974,68 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі -4974,68 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 4974,68 грн. -основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Держаного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик»(код ЄДРПОУ 21583968, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз»(код ЄДРПОУ 30223848, адреса: м. Київ, проспект Московський, 28) суму заборгованості - 4974 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 68 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення -30.04.2010

Попередній документ
9570887
Наступний документ
9570890
Інформація про рішення:
№ рішення: 9570888
№ справи: 47/50
Дата рішення: 04.03.2010
Дата публікації: 01.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію