ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/64821.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сидоров та інші»
про стягнення 323 967, 36 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: Гаврилов І.В.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суму неодержаного вчасно авансового платежу з урахуванням індексу інфляції за договором суборенди № 115/08-П від 06.11.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за вказаним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. на лікарняному.
У процесі розгляду справи представник позивача подав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з якого вбачається, що назва відповідача змінилась -з Товариства обмеженою відповідальністю «Комстор Україна»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сидоров та інші»
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 14.12.09 р. та від 25.01.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
06.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комстор Україна»(далі -відповідач) укладено договір суборенди №115/08-П, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти в суборенду нежитлове приміщення площею 66, 0 кв.м., розташоване в будівлі за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В.
Відповідно до п. 2.1. договору суборенди приміщення встановлюється з 01.03.09 р. до 31.01.2012 р. включно.
Згідно з п. 2.2. договору сторони складають і підписують акт прийому-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 5.3. договору орендна ставка за даним договором за березень 2009 року складає 957, 95 грн. за один квадратний метр, по курсу Національного банку України на дату підписання договору. Орендна ставка з квітня 2009 року складає 1 746, 72 кв. м. за один квадратний метр, по курсу Національного банку України на дату підписання договору.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що орендні платежі вносяться відповідачем на банківський рахунок позивача щомісячно авансом не пізніше 3 календарного дня кожного місяця. Додатково до орендних платежів відповідач авансом вносить орендну плату за 3 останні місяці суборенди приміщення, що розраховується з орендної ставки, що діє з квітня 2009 року, пропорційно рівними частинами, з яких перша частина вноситься до 22.11.09 р., друга частина -до 31.04.2009 р., третя частина -30.05.2009 р. яка утримується позивачем в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за даним договором і буде використана в повному об'ємі як компенсація понесених збитків в разі непередбаченого умовами даного договору дострокового розірвання договору з сторони відповідача.
Відповідно до акту прийому-передачі приміщення від 01.03.2009 р. позивач передав, а відповідач передав в суборенду приміщення площею 66, 0 кв.м., розташоване в будівлі за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не вніс на рахунок позивача частини авансового платежу, які відповідно до договору суборенди №115/08-П від 06.11.2008 р. мав внести до 31.04.2009 р. та 30.05.2009 р. відповідно, а отже відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належного виконання взятого на себе зобов'язання не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору суборенди № 115/08-П від 06.11.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення сплати авансових платежів, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення внесення авансових платежів за договором суборенди № 115/08-П від 06.11.2008 р. становлять 4 282, 28 грн.
Розрахунок позивача перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.
Також позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкції за прострочення внесення авансових платежів, передбачених п. 5.4. договору.
Відповідно до п. 5.6. договору якщо який-небудь платіж за даним договором прострочений, відповідач виплачує позивачу, додатково до простроченої суми пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення відповідної суми та сплачує штраф у розмірі 60 відсотків річних від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Тож враховую, що відповідачем не було виконано зобов'язання за договором суборенди № 115/08-П від 06.11.2008 р. суд визнає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сидоров та інші»пені та штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За розрахунком позивача розмір пені за час прострочення внесення авансового платежу до 31.04.2009 р. становить 12 815, 43 грн., за час прострочення внесення авансового платежу до 30.05.2009 р. -10 465, 54 грн.
Розрахунок позивача перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.
При перевірці правильності нарахування позивачем штрафу, передбаченого п. 5.6. договору, судом встановлено, що за вказаний позивачем період останнім неправильно визначено розмір.
За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф за час прострочення внесення авансового платежу до 31.04.2009 р. у розмірі 35 988, 54 грн., за час прострочення внесення авансового платежу до 30.05.2009 р. -29 843, 55 грн.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме -основний борг у розмірі 230 567, 04 грн., інфляційні втрати за час прострочення внесення авансових платежів у розмірі 4 282, 28 грн., 23 280, 54 грн. - пені та 65 832, 09 грн. -штрафу.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сидоров та інші»(01004, м. Київ, вул. Горького, 5, корпус Б, код ЄДРПОУ 34423447), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»(03142, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 35234901) основний борг у розмірі 230 567, 04 (двісті тридцять тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 04 коп.) грн., інфляційні втрати за час прострочення внесення авансових платежів у розмірі 4 282, 28 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві грн. 28 коп.) грн., 23 280, 54 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят грн. 54 коп.) грн. -пені та 65 832, 09 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять дві грн. 09 коп.) грн. -штрафу, 3 239, 62 (три тисячі двісті тридцять дев'ять грн. 62 коп.) грн. -державного мита та 235, 99 (двісті тридцять п'ять грн. 99 коп.) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя
Пригунова А.Б.
Дата підписання 29.04.2010 р.