Ухвала
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 477/2330/18
провадження № 61-3684ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, припинення права власності на земельні ділянкита зобов'язання повернути земельні ділянки,
У вересні 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до суду з указаним вище позовом.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави
в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову у виді заборони відчуження земельних ділянок, площею 2,00 га з кадастровим номером 4823381700:13:000:0090, площею 2,00 га з кадастровим номером 4823381700:13:000:0093, площею 2,00 га з кадастровим номером 4823381700:13:000:0095, які розташовані в межах Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на ці ділянки, зміни розмірів та цільового призначення землі, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих земельних ділянок (у тому числі у разі їх поділу чи об'єднанню з іншими ділянками), а також заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов'язані із нецільовим використанням цих земельних ділянок, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року та постановою Миколаївського апеляційного суду
від 29 листопада 2018 року.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури задоволено. Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2020 року скасовано. Позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області задоволено.
Примусово припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства
в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0090), що належить йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства
в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0090) у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_1 .
Примусово припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства
в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0093), що належить їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно
№ НОМЕР_2 , виданого 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , видане 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області
ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства
в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0093) у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_2 .
Примусово припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0095), що належить їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 , виданого 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 , видане 25 листопада 2014 року реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
Зобов'язано ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0095) у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_3 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 19 січня 2021 року (надійшла до суду 09 березня 2021 року), в якій просить скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (про припинення права власності на земельні ділянки), яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов'язання повернути земельні ділянки), яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить
1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До касаційної скарги долучено копію квитанції від 18 лютого 2021 року
№ 0.0.2021247793.1, яка підтверджує часткову сплату судового збору
у розмірі 10 600,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 068,00 грн ((1 762,00 грн х 6 вимог немайнового характеру) + 1 762,00 грн) х 200% - 10 600,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УГК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документ, який підтверджує звільнення заявника від його сплати.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 січня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 21 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник