Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 623/1327/16-ц
провадження № 61-18036св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
позивач - приватне підприємство «Золота Нива 1»;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року
у складі судді Герцова О. М. та постанову Харківського апеляційного
суду від 03 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року приватне підприємство «Золота Нива 1» (далі - ПП «Золота Нива 1») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору оренди землі
від 10 грудня 2009 року, укладеного між ПП «Золота Нива 1» та Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрованого 21 грудня 2009 року за № 040967200007, земельна ділянка загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, з 21 грудня 2009 року перебуває у користуванні ПП «Золота Нива 1». Договір укладено строком на 49 років. Навесні 2015 року земельна ділянка була засіяна соняшником.07 травня 2015 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 свавільно перекультивували (знищили) посіви соняшника врожаю 2015 року площею 19,8 га на їх, на їх як вони вважали, земельній ділянці.09 травня 2015 року підприємство вдруге посіяло соняшник у технологічний строк для посіву. 21 травня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову знищили пересіяні посіви площею 10 га, після чого пошкодили орендований автомобіль «Ніва 2121», яким керував директор підприємства та який намагався пояснити відповідачам незаконність їх дій. 07 травня 2015 року
і 21 травня 2015 року підприємство подало заяви до Ізюмського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України
в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення.Старшим слідчим слідчого відділу Ізюмського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області складено два протоколи огляду місця події, де встановлено факт знищення посівів соняшника на полі № 2, площею 19,8 га, та зафіксовано сліди транспортного засобу (трактор МТЗ), яким було здійснено перекультивацію посівів, та отримано пояснення від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких вони підтвердили факт вчинення ними правопорушення.
ПП «Золота Нива 1» вказувало, що незаконність дій ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 під час отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які входять до складу орендованих підприємством земель, встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі
№ 820/6229/14, якою визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області з державної реєстрації земельних ділянок за ними, зобов'язано Державного кадастрового реєстратора скасувати записи у Поземельній книзі від 07 грудня 2013 року щодо державної реєстрації цих земельних ділянок площею 6,61 га кожна.
На підставі вищевказаного судового рішення державним реєстратором
27 січня 2016 року скасовано право власності на земельні ділянки
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Незаконними діями відповідачів підприємству завдано збитків, які останнє оцінює у розмірі 842 393,39 грн, з яких: 68 878,16 грн - сума прямих збитків
по полю № 225 , площею 19,8 га, у тому числі: витрати на мульчирування - 1 514,59 грн; витрати на оранку - 5 931,10 грн; витрати на боронування
зябу - 896,65 грн; витрати на придбання та внесення аммофосу -
7 355,61 грн; витрати на підвіз аммофосу - 143,50 грн; витрати
на культивацію - 3 111,93 грн; витрати на придбання та посів соняшника Фушія - 14 087,13 грн; витрати на підвіз насіння соняшника - 148,75 грн; витрати на придбання та внесення ґрунтового гербіциду Дабл Трай - 6 770,65 грн; витрати на придбання та внесення ґрунтового гербіциду
Перун - 4 369,70 грн; витрати на підвезення води - 67,51 грн; витрати
на підвезення гербіцидів - 67,51 грн; орендна плата - 15 642 грн; витрати на придбання мастила - 572,88 грн; витрати на придбання запасних частин для сільськогосподарської техніки - 343,73 грн; накладні витрати - 6 547,01 грн; знос (амортизація) - 1 307,90 грн; сума прямих збитків по полю № 225 площею 10 га становить 7 259,23 грн у тому числі: витрати на придбання
та посів соняшника Фушія - 7 110,47 грн; витрати на підвіз насіння соняшника - 148,75 грн; 2 570 грн - понесені збитки внаслідок пошкодження автомобіля; 763 686 грн - неодержані доходи, які підприємство мало отримати, реалізуючи насіння соняшника покупцю
ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД». Так, 38ц/га (3,8т/га) становить урожайність соняшника згідно статистичної звітності Ф-29 СГ: 38ц/га (3,8т/га) у вазі після доробки, 10 150 грн за 1 тону - усереднена реалізаційна ціни насіння соняшника.
Посилаючись на викладене, ПП «Золота Нива 1» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збитки у розмірі 842 393,39 грн.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, позов ПП «Золота Нива 1» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПП «Золота Нива 1» суму збитків, заподіяних унаслідок знищення посівів соняшника загальною площею 29,8 га на земельній ділянці загальною площею 41,7982 га (кадастровий номер 6322886000:03:000:0276), орендованої ПП «Золота Нива 1» на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2009 року у розмірі понесених прямих витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, проведення сільськогосподарських робіт, а також вартості майбутнього врожаю соняшника у розмірі 839 823,39 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині ремонту пошкодженого автомобіля відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року, посилаючись на те, що 28 серпня 2017 року йому стало відомо, що договір оренди землі від 10 грудня 2009 року, укладений між ПП «Золота Нива 1» та Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області, яким позивач, у тому числі, обґрунтовував свій позов, не був зареєстрований відповідно до вимог законодавства. Отже, право користування спірною земельною ділянкою у підприємства було відсутнє, що є істотною обставиною для правильного вирішення справи.
Під час розгляду вказаної заяви ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року вжито заходи забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа, виданого
19 вересня 2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області
у справі № 623/1327/16-ц, за виконавчими провадженнями: № 54769460,
№ 54769219, № 54768670, № 54768237.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі № 623/1327/16-ц відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня
2017 року.
Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів на підтвердження підстав для перегляду рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області
від 25 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами. На час розгляду справи, обставини, на які посилається ОСОБА_2 , були відомі та досліджувалися судом.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції,
ОСОБА_2 у березні 2018 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня
2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року скасовано,
а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-27299св18).
У зв'язку з наведеним у січні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду
заяву про доповнення та зміни до його апеляційної скарги на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, в якій просив закрити провадження за його заявою про перегляд
за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня
2018 року - без змін.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд
також вказав, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 ,
не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 423 ЦПК України та не є підставою для перегляду судового рішення, оскільки обставини, які ОСОБА_2 вважав нововиявленими, вже були предметом дослідження судами. Крім того, правомірність державної реєстрації договору оренди землі від 10 грудня 2009 року, укладеного між ПП «Золота Нива 1» та Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області, встановлено судами в адміністративній справі № 820/5989/15 за позовом ПП «Золота Нива 1» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної В. В., реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи:
ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , управління Держземагенства
в Ізюмському районі Харківської області, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутністю предмета спору, то апеляційний суд вказав, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року рішення суду, яке просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, було чинним
та не скасованим. ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі
за відсутності предмета спору, оскільки постановою Верховного Суду
від 23 жовтня 2019 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, якою рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року залишено без змін. Разом з тим, постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, на підставі якої заявник вважав, що відсутній предмет спору, постановлена вже після ухвалення оскарженої ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, а тому предмет спору у порядку цивільного судочинства на час прийняття оскарженого судом рішення існував, отже відсутні підстави для задоволення клопотання про закриття провадження
у справі відповідно до вимог пункту 2 частини першої 255 ЦПК України. При цьому ОСОБА_2 не надав до суду клопотання про відмову від своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі
№ 623/1327/16-ц. Підстави для закриття провадження за його заявою
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору немає.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення стосовно його нерозглянутих апеляційним судом вимог в апеляційній скарзі на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, а саме щодо скасування рішення
Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року та ухвалення нового рішення у справі № 623/1327/16-ц, яким відмовити
у задоволенні позову ПП «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків у повному обсязі, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі
№ 623/1327/16-ц за позовом ПП «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про стягнення збитків залишено без задоволення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постановою Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу
ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року - без змін.Судом враховані всі вимоги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року. Крім того, положення статті 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Короткий зміст касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року скасувати, а провадження
у справі закрити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2020 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 січня
2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 03 листопада
2020 року, йому відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі № 623/1327/16-ц. Разом з тим, постановляючи вищевказані судові рішення, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у вищевказаній справі відсутній предмет спору, а тому безпідставно відхилили його клопотання про закриття провадження у справі, оскільки постановою Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року його апеляційну скаргу задоволено, а рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року, яке він просив переглянути за нововиявленими обставинами, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків відмовлено. Отже, у суду не було підстав ухвалювати оскаржувані судові рішення, так як предмет спору у справі відсутній, а тому провадження у цій справі слід було закрити.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвала Харківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не враховано, що при розгляді апеляційної скарги
ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та постановлені 03 листопада 2020 рокусудового рішення, апеляційним судом не розглянуто всіх вимог апеляційної скарги, а саме залишилися нерозглянутими вимоги щодо скасування рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року та ухвалення нового рішення у справі № 623/1327/16-ц, яким відмовити у задоволенні позову ПП «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків у повному обсязі, а також вимоги щодо розподілу судових витрат. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ПП «Золота Нива 1» на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. Обставини, на які посилався ОСОБА_2
як на нововиявлені, були предметом судового розгляду при розгляді справи по суті, а тому вони не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Посилання ОСОБА_2 на відсутність предмета спору у справі, також не заслуговують на увагу, оскільки між ПП «Золота Нива 1» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишилося не врегульоване питання щодо відшкодування збитків, завданих ними перекультивацією (знищенням) посівів соняшника, а саме врожаю 2015 року, здійсненою ними двічі на орендованій ПП «Золота
Нива 1» земельній ділянці.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, частково задоволено позов ПП «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Щодо вимог касаційної скарги ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
У пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій, правильно застосувавши вищенаведені положення процесуального закону, дійшли обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 , не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог
статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини вже були предметом дослідження судом, рішення якого ОСОБА_2 просить переглянути за нововиявленими обставинами.
Крім того, правомірність державної реєстрації договору оренди
землі від 10 грудня 2009 року, укладеного між ПП «Золота Нива 1»
та Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області, встановлено преюдиційним судовим рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня в адміністративній справі
№ 820/5989/15 за позовом ПП «Золота Нива 1»до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної В. В., реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року
за відсутністю предмета спору, то Верховний Суд також погоджується
із висновками апеляційного суду, який правильно зазначив, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року рішення суду, яке просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, було чинним
та не скасованим.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, провадження № 14-242цс18.
У своєму клопотанні ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі
за відсутністю предмета спору, оскільки постановою Верховного Суду
від 23 жовтня 2019 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, якою рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року залишено без змін. Разом
з тим, постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, на підставі якої заявник вважав, що відсутній предмет спору, постановлена вже після ухвалення оскарженої ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, а тому предмет спору у порядку цивільного судочинства на час прийняття оскарженого судом рішення існував, у зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення клопотання про закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 2 частини першої 255 ЦПК України.
При цьому ОСОБА_2 не подав до суду клопотання про відмову
від своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі № 623/1327/16-ц. Підстав для закриття провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору немає.
Щодо вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та постановлені 03 листопада 2020 року судового рішення апеляційним судом не було розглянуто всіх вимог його апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом враховані всі вимоги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року. Крім того, положення статті 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно
розміру задоволених вимог. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги
ОСОБА_2 відмовлено, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Інших доводів касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада
2020 року залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник