Постанова
Іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/43966/16-ц
провадження № 61-19254св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Факти та коментарі», ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панченка Олександра Віталійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Факти та коментарі» (далі - ТОВ «РГ «Факти та коментарі»), ОСОБА_2 про захист честі та ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, свого представника в суд не направив, підстави для чергового відкладення розгляду справи були відсутні, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У жовні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, асправу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ні позивач, ні його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому в місцевого суду не було підстав для залишення позову без розгляду. В матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 18 травня 2018 року, судова повістка повернулася без вручення (а. с. 94). ОСОБА_1 лише один раз був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 07 травня 2019 року, проте в день розгляду справи суду не було відомо про причину його неявки, а тому суд повинен був перенести розгляд справи на іншу дату, повторно повідомивши про це позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.
20 грудня 2019 року справа № 757/43966/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2020 року справу № 757/43966/16-ц передану судді-доповідачеві Стрільчуку В. А.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Встановлено, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «РГ «Факти та коментарі», ОСОБА_2 про захист честі та ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року в складі судді Васильєвої Н. П. відкрито провадження в цій справі.
На підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду міста Києва Ліннік Н. В. від 29 вересня 2017 року у зв'язку з перебуванням судді Васильєвої Н. П. на довготривалому лікуванні призначений повторний автоматичний розподіл цієї справи та передано її судді Новаку Р. В.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у складі судді Новака Р. В. справу № 757/43966/16-ц прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18 травня 2018 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу розгляд справи відкладено на 20 листопада 2018 року.
Представник ОСОБА_1 - Панченко О. В. , яка діяла на підставі довіреності, виданої 07 вересня 2016 року, була належним чином повідомлена про день та час судового засідання, призначеного на 20 листопада 2018 року, що підтверджується її розпискою (а. с. 96). Крім того, інший представник позивача - ОСОБА_5 , яка діяла на підставі цієї ж довіреності, також була повідомлена про розгляд справи, призначений на вказаний день, про що свідчить подана нею суду заява про відкладення розгляду справи (а. с. 102).
У зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене на 20 листопада 2018 року, всіх учасників процесу розгляд справи відкладено на 07 травня 2019 року.
Позивач був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, призначеного на 07 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 107).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв'язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач не був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 18 травня 2018 року, не заслуговують на увагу, оскільки позовна заява залишена без розгляду з підстав неявки позивача та його представника в судові засідання, призначені на 20 листопада 2018 року та 07 травня 2019 року.
Посилання заявника на те, що позивач був повідомлений належним чином лише про судове засідання, призначене на 07 травня 2019 року, є неспроможними, оскільки про судове засідання, призначене на 20 листопада 2018 року, повідомлявся належним чином його представник, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 95). Частиною п'ятою статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панченка Олександра Віталійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко