23 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1096/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
на рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2020 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021,
за позовом публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
про тлумачення умов договору від 04.01.2016 № 040-СЛ та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні-червні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020-31.12.2020,
16.03.2021 публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - ПАТ "Донецькоблгаз", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (дата виготовлення повного тексту постанови 10.03.2021) зі справи № 905/1096/20 в частині позовних вимог, які було задоволено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні названих вимог. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження вказаних судових актів.
Касаційна скарга ПАТ "Донецькоблгаз" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження оспорюваних судових актів ПАТ "Донецькоблгаз" зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).Однак ним не наводиться відповідної норми (норм) права, яка (які) не містить такого висновку та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 905/1096/20. Поряд із вказаним, ПАТ "Донецькоблгаз" другою підставою касаційної скарги зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на частини першу, третю статті 310 ГПК України (вказуючи, що суд: необґрунтовано відхилив клопотання скаржника про проведення судової експертизи письмового доказу, поданого позивачем в якості доказу фіксації обставин договірних відносин сторін; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів). Однак скаржником не наводиться обґрунтування мотивів взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження. При цьому, посилаючись на зміст пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України та стверджуючи, що судом не досліджені зібрані у справі докази, скаржник має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 (у сукупності) частини другої статті 287 ГПК України й усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності такого звернення є скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Отже, вказана підстава для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованою та взаємонеузгодженою стосовно вимог про скасування судових актів у задоволеній частині з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні названих вимог та в контексті доводів про недослідження попередніми інстанціями доказів по справі щодо встановлення фактичних обставин у ній.
До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосування норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позов у справі № 905/1096/20 подано у 2020 році про тлумачення умов договору від 04.01.2016 № 040-СЛ (далі - договір № 040-СЛ) та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні-червні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020-31.12.2020. Скаржником судові акти оскаржуються в задоволеній частині стосовно тлумачення умов договору № 040-СЛ. Отже, предметом касаційного розгляду є одна немайнова вимога.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2020 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102 грн.
Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги, мав бути сплачений судовий збір за одну немайнову вимогу, що складає 4 204 грн. [2 102 грн. (за 1 немайнову вимогу) х 200%].
Всупереч зазначеним вимогам додатки касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору за розгляд касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що ПАТ "Донецькоблгаз" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: на суму 4 204 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга ПАТ "Донецькоблгаз" зі справи № 905/1096/20 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових актів, буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 зі справи № 905/1096/20 залишити без руху.
2. Надати публічному акціонерному товариству "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити публічному акціонерному товариству "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк